Ефективність воєнної політики залежить від адекватності визначення шляхів і засобів захисту національних інтересів держави у воєнній сфері та повноти їх наступної реалізації. На сьогодні, рівень української військової думки загалом дозволяє якісно обґрунтовувати пріоритети воєнної політики, однак для забезпечення її ефективності ще не вистачає готовності політичного керівництва правильно сприйняти та оцінити пропозиції військових експертів, а також чітко визначитися щодо воєнно9політичної орієнтації України. Тривала відсутність необхідного рівня визначеності воєнної політики України, тобто недостатня конкретність відповідей на питання стосовно воєнних загроз, сценаріїв протидії та союзників у ній, призводить до неадекватного визначення потрібних сил і засобів збройної боротьби та постійних коливань у реформуванні Збройних Сил. Очевидно, є необхідність ще раз звернутися до цих принципових питань, без вирішення яких зберігається ризик подальшого зниження обороноздатності держави, що дедалі більше загрожує її незалежності.
Воєнно-політична обстановка у світі та в регіоні навколо України характеризується наявністю передумов, що можуть провокувати появу загроз воєнного характеру і навіть воєнні конфлікти. Водночас, адекватного конкретного визначення параметрів вірогідних воєнних загроз або ймовірних сценаріїв їх дії проти інтересів України в основних концептуальних документах немає.
Водночас, воєнна сфера національної безпеки в основному є сферою дії довгострокових чинників, і наслідки сьогоднішніх помилок або бездіяльності впливатимуть на національні інтереси через багато років. Тому недостатня ясність у визначенні загроз та у питаннях воєнно-політичної орієнтації України може призвести до остаточного перетворення України з суб’єкта регіональної безпеки на пасивного об’єкта, який не володіє воєнним потенціалом, достатнім для проведення незалежної політики.