Аналіз сучасних поглядів дозволяє вважати, що інформаційна боротьба (ІБ) у цілому є комплексом взаємопов'язаних і узгоджених за цілями, місцем і часом заходів, орієнтованих на досягнення інформаційної переваги. Невід'ємним поняттям ІБ є поняття інформаційної зброї.
Інформаційна зброя (ІЗ) є продуктом нових інформаційних технологій. Унаслідок застосування нових інформаційних технологій набули змін не тільки засоби збройної боротьби, але й стратегія, і тактика ведення сучасних воєн, з'явилися нові концепції ведення бойових дій у "інформаційному столітті", що враховують нові фактори вразливості сторін.
ІЗ має дев'ять основних видів, які можна об'єднати у чотири типи:
1) засоби розвідки, отримання інформації з інформаційних, телекомунікаційних і подібних систем;
2) засоби впливу на інформацію, яка обробляється в інформаційних системах, наприклад, на програмно-математичне забезпечення цих систем;
3) засоби впливу на інформаційну інфраструктуру;
4) засоби впливу на людину та суспільну свідомість у цілому.
Особливе місце в реалізації інформаційного впливу на соціальні та технічні об'єкти сьогодні посідає електронно-обчислювальна техніка (EOT).
Відомий широкий клас засобів програмно-математичного впливу (ЗПМВ) на функціонування EOT, що здатні порушити інформаційні системи та мережі й інші автоматизовані системи, які забезпечують функціонування органів управління державних і військових об'єктів, промисловості, транспорту, зв’язку, банків і інших установ. Це "комп'ютерні віруси", "логічні бомби", "хробаки" тощо.
Крім засобів впливу на функціонування безпосередньо програмно-математичного забезпечення, Існують методи й засоби впровадження "потрібної"" для іншої сторони інформації, на основі якої формується рішення людиною або програмно-математичним забезпеченням EOT.
Набувають інтенсивного розвитку так звані "семантичні віруси" - програми, які здатні цілеспрямовано, "осмислено" модифікувати зміст природно-мовної текстової інформації. Сутність такої модифікації може полягати у перерозподілі на основі лінгвістичної обробки текстової інформації розділових знаків (страчувати не можна, помилувати), підміні суб'єкта певного відношення на об'єкт і навпаки (вираз "сторона С1 впливає на сторону С2" досить модифікувати так: "сторона С2 впливає на сторону С1"), у заміні понять того ж класу ("південь" на "північ") тощо.
Крім засобів впливу на програмно-математичне й інформаційне забезпечення, сьогодні існують ЗПМВ, що впливають безпосередньо на стан людини. Це так званий "вірус № 666", який спроможний згубно впливати на психофізіологічний стан оператора ЕОМ. Цей "вірус-убивця" формує на екрані монітора особливу кольорову комбінацію, яка викликає у людини гіпнотичний транс і може різко змінювати функціонування серцево-судинної системи аж до блокування судин головного мозку.
Значний клас засобів інформаційного впливу на соціальні та технічні системи складають засоби, які засновані на випромінюванні енергії тієї чи іншої природи. До цього класу належать засоби радіоелектронної боротьби.
Іншим представником цього класу є електромагнітна зброя. Розроблення якої почалося в 80-х pp. у межах реалізації програми "Зоряні війни", що завершилася створенням гармати з можливістю здійснення направленого викиду високоенергетичного пучка в радіочастотному діапазоні. Потужність такої зброї досягає 5-7 Мвт, а дальність дії - до 8 км.
Серед перспективних напрямів створення засобів інформаційного впливу можна виділити так звану акустичну зброю. Направлене випромінювання енергії певної частоти дозволяє завдавати ураження живій силі. Люди будуть зазнавати безпричинного страху, сильного головного болю, їх дії стануть непередбачуваними. Можливе повне необоротне руйнування психіки.
До видів ІЗ можна умовно зарахувати шість груп засобів, які застосовуються для деструктивних інформаційних впливів на соціальні та технічні системи:
1) засоби масової інформації й агітаційно-пропагандистські засоби;
2) психотропні засоби (спеціальні генератори, спеціальна відеографічна та телевізійна інформація);
3) електронні засоби (оптико- й радіоелектронні засоби, спеціальні передавальні пристрої і випромінювачі електромагнітних хвиль та імпульсів);
4) засоби спеціального програмно-математичного впливу (СПМВ) - (комп'ютерні віруси, програмні закладки);
5) лінгвістичні засоби (мовні одиниці, спеціальна термінологія, обороти мови з семантичною неоднозначністю при мовному перекладі);
6) психотропні засоби (спеціально структуровані ліки, психо-фармакологічні та психодислептичні засоби, транквілізатори, антидепресанти, галюциногени, наркотики, алкоголь).
До раціональних способів застосування ІЗ можна зарахувати такі:
- у засобах масової інформації (ЗМІ):
впровадження в структури державного і військового управління так званих "агентів інформаційного впливу", що сприяють руйнуванню даних структур зсередини, прийняттю неефективних економічних програм, які гальмують розвиток озброєння та військової техніки, наприклад у формі "культурного інформаційного співробітництва";
пропаганда чужого способу життя (як правило, жор¬стокості, жадібності, аморальності, національної нетер-пимості, вседозволеності), перекручування історичної пам'яті та мови, національної культури народу; інфільт¬рація дезінформації, що впливає на менталітет (духов¬ність, свідомість, підсвідомість і психіку) персоналу конфронтуючих ергасистем.
- у психотропних засобах:
створення потужних деструктивних випромінювань, які здійснюють дистанційний вплив на психіку та зомбування персоналу ергасистем;
інфільтрація спеціальної відеографічної інформації, яка містить психоуражальні компоненти, наприклад "електронно-психічні атаки".
- у електронних засобах:
створення потужних електромагнітних й інших випромінювань, які руйнуюче (гнітюче) впливають на речовини й енергоносії та середовище поширення інформації, як правило, безпосередньо перед початком бойових дій для створення "електронного шоку" ще до першого пострілу;
радіоелектронне придушення певних частот і систем при завданні "радіоелектронно-інформаційного удару" у ході ведення бойових дій;
- у засобах СПМВ:
інфільтрація "комп'ютерних (завантажених з дискет) вірусів в ергасистеми противника та модифікація (руйнування) цінної інформації, наприклад у формі "інформаційного співробітництва";
дистанційне руйнування інформаційно-програмного забезпечення противника за допомогою спеціальних "вірусів" і "програмних закладок", наприклад, у формі "віддаленої інформаційної атаки";
тестування автоматизованих інформаційних систем противника за допомогою спеціальних інформаційно-програмних засобів;
нейтралізація ергасистем і технічних засобів розвідки противника, наприклад у ході проведення спеціальної "інформаційно-ударної операції";
інфільтрація спеціальної технологічної дезінформації, що забезпечує дезорієнтування та дезорганізацію функціонування ергасистем противника;
блокування й дезорганізація інформаційних процесів в ергасистемах противника за допомогою підключення або руйнування інформаційних каналів, а також нейтралізація (блокування) дестабілізуючих інформаційних процесів, наприклад у ході спеціальної "інформаційно-ударної операції".
- у лінгвістичних засобах:
нав'язування суперечливої термінології, семантично неоднозначних мовних оборотів мови при складанні текстів міжнародних договорів, меморандумів, угод, пактів, наприклад у ході переговорів "без краваток".
- у психотропних засобах:
постачання слабовільних суб'єктів конфронтуючих ергасистем спеціальними фармакологічними засобами, ліками, наркотиками з метою зміни менталітету, прищеплювання їм пагубної залежності та наступного використання або морального розкладання, наприклад, у формі "гуманітарної допомоги", "культурних контактів" й ін.
Форми інформаційно-психологічного впливу на людину можна розподілити на:
• вербальний інформаційний вплив як вербальну зброю:
переконання, що базується на побудові системи доказів, яка оперує, як правило, однобічним, тенденційно поданим набором фактів;
чутки, плітки використовують як засіб встановлення необхідного коридору довіри в об'єктів впливу. Чим більше каналів впливу випадає на суспільство, тим менше довіра до офіційних джерел інформації;
організація дезінформації має дуже широкий спектр способів: від звичайного маскування до керування процесом прийняття рішення в необхідному напрямі на цілком вірогідних даних;
формування громадської думки як спосіб відтворення заданого інформаційного іміджу, наприклад "розкрутка" певних осіб через ЗМ!);
боротьба за "уми", яка має на меті, з одного боку, блокування тієї частини суспільства, яка здатна чинити опір впливу, з іншого - залучити фахівців працювати на себе.
• Інформаційно-енергетичний вплив:
традиційні електромагнітні (це генератори електромагнітного випромінювання інфранизьких, ультразвукових і надвисоких частот);
класичні, що базуються на існуючій системі наукових знань (це такі концепції як: адронна, мікролептонна, аксіонна, солітонна, глюонна, ефірно-динамічна, гравітаційна, голографічна, прихованої матерії, поляризаційних хвиль і вихрового поля електрона);
нетрадиційні, що виходять за межі існуючої наукової парадигми (це такі гіпотези як: квантовомеханічна, космохронотоподинамічна, інформаційна, кібернетична, біологічна);
гуманітарні, що враховують духовні та соціальні аспекти інформаційних процесів у суспільстві (це спрямований інформаційно-енергетичний вплив на людину через її духовний світ).
• Психотронна (енергоінформаційна) зброя.
Це вплив на мозок людини випромінювань електромагнітного походження та спеціальних енергоінформаційних (торсійних) полів.
Нові форми та способи ведення інформаційної боротьби.
У звіті американської корпорації "Ренд" (MR-661-0SD "Strategic Information Warfare. А new face of War" (1996 p,)) уперше з'явився термін - "стратегічна інформаційна боротьба". Така боротьба є використанням державного глобального інформаційного простору й інфраструктури для проведення стратегічних воєнних операцій і зміншення впливу на власний інформаційний ресурс. Подібна термінологія істотно відрізняється БІД офіційного трактування ІБ, закріпленого в директиві Міністерства оборони США DOD S 3600.1 (1992), що розглядала ІБ у вузькому змісті, як різновидність радіоелектронної боротьби.
Ключовим поняттям, введеним у звіті MR-964-OSD, є класифікація стратегічного протиборства на перше і друге покоління. Стратегічна ІБ першого покоління включає в себе основні методи інформаційної війни, що США реалізують у даний час на державному та військовому рівнях і від яких не мають наміру відмовлятися в доступному для огляду майбутньому. Разом з тим введено поняття стратегічна ІБ другого покоління. Розвиток і ведення стратегічної інформаційної боротьби другого покоління, її скоординовані інформаційні акції у перспективі можуть привести до повного відмовлення від використання військової сили.
За умов трансформації ІБ будуть змінюватися також її форми.
Так, для інформаційної боротьби першого покоління це:
вогневе придушення (у воєнний час) елементів інфраструктури державного та військового управління;
ведення радіоелектронної боротьби;
одержання розвідувальної інформації шляхом перехоплення й розшифровки інформаційних потоків;
здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів з наступною їх фальсифікацією чи викраденням;
масове подання в інформаційних каналах супротивника чи глобальних мережах дезінформації для впливу на особи, які приймають рішення;
одержання інформації від перехоплення відкритих джерел інформації.
Інформаійна боротьба другого покоління передбачає:
створення атмосфери бездуховності й аморальності, негативного відношення до культурної спадщини противника;
маніпулювання суспільною свідомістю соціальних груп населення країни з метою створення політичної напруженості та хаосу;
дестабілізація політичних відносин між партіями, об'єднаннями й рухами з метою провокації конфліктів, розпалення недовіри, підозрілості, загострення політичної боротьби, провокування репресій проти опозиції і навіть громадянської війни;
зниження рівня інформаційного забезпечення органів влади й управління, інспірація помилкових управлінських рішень;
дезінформація населення про роботу державних органів, підрив їхнього авторитету, дискредитація органів управління;
підрив міжнародного авторитету держави, його співробітництва з іншими країнами;
нанесення збитку життєво важливим інтересам держави в політичній, економічній, оборонній та інших сферах.
Отже стратегічна інформаційна боротьба є самостійним принципово новим видом стратегічного протиборства й бойового забезпечення, здатним вирішувати конфлікти без застосування збройної сили.
В сучасних умовах Збройні сили України й держава в цілому є об'єктами ведення інформаційної боротьби з боку розвинених країн світу. З розвитком інформаційної інфраструктури за відсутності ефективної системи протидії уразливість Збройних сил України, особливо у сфері управлінської діяльності, буде зростати. Тому проблеми захисту діяльності ЗС України від інформаційного впливу необхідно розглядати в контексті досягнення загальної інформаційної безпеки країни в цілому і воєнної безпеки - зокрема.
Урахування та направлене використання об'єктивно існуючих закономірностей інформаційної боротьби дозволить усунути або знизити рівень прояву загроз національній безпеці України.
