1. Ярослав, 26 травня 2009, 16:12 (Тема: “Стан озброєння та військової техніки”)
“З повідомлень ЗМІ може бути зроблено тільки один висновок - Україна розробляє, а ЗСУ тільки потрібні танки. І не нові, а безперервна модернізація старих на Харківському заводі. Вітчизняного виробника потрібно підтримувати, але ЗСУ не відділ збуту танкового заводу. Чи може досвід останніх війн та локальних конфліктів змусити Міністерство оборони України зосередити свої зусилля, в тому числі і можливі фінансові, на розробці та закупівлі сучасних засобів ведення війн - високоточна зброя, авіація, засоби протиповітряної оборони?”
Коментар: Як підтвердження, так і спростування цієї думки можна знайти тут же на сайті в Інформаційно-аналітичному огляді військових новин (Випуск 09/03 01 червня 2009), де є матеріали і про танки, і про пошук шляхів побудови нових корветів для ВМС ЗС України. Тобто, керівництвом МОУ та ЗСУ прикладаються зусилля до оснащення українського війська усім спектром сучасного озброєння. Інша справа, що коштів на науково ємне, вартісне озброєння дійсно не вистачає.
Одночасно, необхідно і керівництву оборонного відомства проводити більш широке інформування суспільства про напрями розвитку озброєння та військової техніки ЗСУ, здобутки та проблемні питання.
2. Джон, 28 травня 2009, 15:19 (Тема: “Оборонне планування - це панацея?”)
“Система створена, але впровадження гальмується... Чому?”
Коментар: Питання.
В Збройних Силах України система оборонного планування впроваджена на основі Закону України “Про організацію оборонного планування”, положеннях “Про організацію стратегічного планування в Міністерстві оборони України” та “Про організацію та здійснення середньострокового та короткострокового оборонного планування у Збройних Силах України”. На їх основі запроваджено програмно-цільовий метод оборонного планування та розроблені документи, які регламентують життєдіяльність та розвиток ЗСУ – Стратегічний план застосування ЗСУ, Державна програма розвитку ЗСУ та Плани утримання та розвитку ЗСУ.
В той же час, досвід запровадження системи оборонного планування свідчить, що існуючі документи не достатньо поєднані у єдиний цикл планування та не спрямовані на досягнення військами (силами) оперативних можливостей, необхідних для виконання покладених завдань. Доцільно розробити адаптовані до сучасних умов функціонування ЗСУ алгоритм, механізми та процедури оборонного планування на основі методу “орієнтованого на можливості” та визначити шляхи впровадження системи планування, програмування, бюджетування та виконання (PPBES), яка спрямована на досягнення необхідних можливостей військами (силами) в межах існуючих ресурсних обмежень.
3. Субъектобективный, 31 травня, 11:35 (Тема: “Воєнний бюджет: Який він має бути?”)
“Военный бюджет ( как и любой другой бюджет) должен гарантировано обеспечить выполнение возложенных задач. Нет гарантий - нет выполнения задач, а есть бесполезное проедание денег народа и мучение части этого же народа в армии. От бюджета государства в целом, в том числе и от его составляющей - оборонной сферы, зависит благополучие и безопасность всей страны. Поэтому сколько, кому и на что дать предлагать Парламенту должен не один Минфин (который отвечает за сбалансированность бюджета, но не отвечает за оборону, безопасность, правопорядок, образование, медицину...). Новым Бюджетным кодексом необходимо предусмотреть реальные рычаги влияния на этот процесс со стороны СНБОУ. Минфин не должен определять что планировать в бюджете Минобороны и как использовать средства, а должен создать условия для выхода экономики из тени, тем самым обеспечить наполнение доходной части бюджета (тогда у нас макропоказатели в экономике и доля расходов на оборону не будут одними из самых низких в Европе и в СНГ). Кроме того, после определения общего финансового ресурса в бюджете, Минобороны должен иметь большую самостоятельность относительно его перераспределения по статьям расходов исходя из приоритетности задач”.
Коментар: В цілому погоджуючись з наведеними пропозиціями, необхідно додати, що в державі мають бути визначені прозорі механізми та правила гри при визначенні бюджету оборонного відомства. На даний час в світі не винайдено нічого кращого, як встановлення певного відсотку від ВВП держави. Ця цифра і є тим індикатором усвідомлення важливості та ставлення суспільства до вирішення питань забезпечення безпеки у воєнній сфері.
В Україні ця цифра визначалась і законами, і указами, але жодного разу не була відображена в Державному бюджеті. Це свідчить про необхідність відпрацювання дієвих механізмів впливу на посадових осіб, які відповідають за підготовку і прийняття бюджету країни, та створення умов, які унеможливлять подання до Верховної Ради і прийняття нею бюджету, що не відповідає встановленим вимогам щодо фінансування сектору безпеки держави.
4. Tamura, 31 травня, 17:31 (Тема: “Професійна армія- що це таке?”)
“Офицер, который продолжает служить должен чувствовать и видеть что он не зря продолжает отдавать свои умения, навыки, знания. Он должен видеть, что он за это получает. А так как этого нет, мало кто хочет оставаться в армии дальше”.
Коментар: Дієвим шляхом вирішення цього питання має стати нова система кадрового менеджменту, що запроваджується у ЗСУ. При дотриманні вимог, що в неї закладається, та забезпеченні її прозорого функціонування, кожен військовослужбовець буде знати, що тільки від його знань, умінь, ставлення до військової служби залежать подальші перспективи та кар’єрне зростання.
Необхідно зазначити також, що якість функціонування системи кадрового менеджменту напряму буде залежати від її сприйняття всіма категоріями військовослужбовців. Це потребує як проведення роз’яснювальної роботи серед різних категорій військовослужбовців, так і безумовного дотримання командирами (начальниками) її вимог при прийнятті кадрових рішень.
5. Лилия, 28 травня 2009, 19:09 (Тема: “НАТО - Украина – Россия”)
“А жаль что только в одном направлении. Я считаю, что у России есть чему поучиться. Не только у НАТО”.
Коментар: Питання співробітництва з Російською Федерацією потребують суттєвого переосмислення. Так, маючи на озброєнні Збройних Сил України винятково лише зразки озброєння та військової техніки радянського виробництва, якісна модернізація якого та продовження термінів експлуатації можливі лише у тісній співпраці з російськими підприємствами, допущено суттєве згортання військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією. При цьому дієвих механізмів компенсації не відпрацьовано.
Наслідки реального стану відносин Україна-Росія, окрім згортання військово-технічного співробітництва та відповідного негативного впливу на стан боєготовності Збройних Сил України, має і інші наслідки: моральна незадоволеність та настороженість персоналу Збройних Сил України, втрата історичних зв'язків, роздратування партнерів по НАТО.
Політика РФ по відношенню до України має певні особливості, які неоднозначно розцінюються в українському суспільстві, але це не повинно бути приводом для згортання співробітництва у військовій та військо-технічній сферах. Доцільно керівництву оборонного відомства знайти шляхи до подальшого взаємовигідного співробітництва, яке піде на користь як ЗСУ, так і взаємовідносинам між двома країнами.
“З повідомлень ЗМІ може бути зроблено тільки один висновок - Україна розробляє, а ЗСУ тільки потрібні танки. І не нові, а безперервна модернізація старих на Харківському заводі. Вітчизняного виробника потрібно підтримувати, але ЗСУ не відділ збуту танкового заводу. Чи може досвід останніх війн та локальних конфліктів змусити Міністерство оборони України зосередити свої зусилля, в тому числі і можливі фінансові, на розробці та закупівлі сучасних засобів ведення війн - високоточна зброя, авіація, засоби протиповітряної оборони?”
Коментар: Як підтвердження, так і спростування цієї думки можна знайти тут же на сайті в Інформаційно-аналітичному огляді військових новин (Випуск 09/03 01 червня 2009), де є матеріали і про танки, і про пошук шляхів побудови нових корветів для ВМС ЗС України. Тобто, керівництвом МОУ та ЗСУ прикладаються зусилля до оснащення українського війська усім спектром сучасного озброєння. Інша справа, що коштів на науково ємне, вартісне озброєння дійсно не вистачає.
Одночасно, необхідно і керівництву оборонного відомства проводити більш широке інформування суспільства про напрями розвитку озброєння та військової техніки ЗСУ, здобутки та проблемні питання.
2. Джон, 28 травня 2009, 15:19 (Тема: “Оборонне планування - це панацея?”)
“Система створена, але впровадження гальмується... Чому?”
Коментар: Питання.
В Збройних Силах України система оборонного планування впроваджена на основі Закону України “Про організацію оборонного планування”, положеннях “Про організацію стратегічного планування в Міністерстві оборони України” та “Про організацію та здійснення середньострокового та короткострокового оборонного планування у Збройних Силах України”. На їх основі запроваджено програмно-цільовий метод оборонного планування та розроблені документи, які регламентують життєдіяльність та розвиток ЗСУ – Стратегічний план застосування ЗСУ, Державна програма розвитку ЗСУ та Плани утримання та розвитку ЗСУ.
В той же час, досвід запровадження системи оборонного планування свідчить, що існуючі документи не достатньо поєднані у єдиний цикл планування та не спрямовані на досягнення військами (силами) оперативних можливостей, необхідних для виконання покладених завдань. Доцільно розробити адаптовані до сучасних умов функціонування ЗСУ алгоритм, механізми та процедури оборонного планування на основі методу “орієнтованого на можливості” та визначити шляхи впровадження системи планування, програмування, бюджетування та виконання (PPBES), яка спрямована на досягнення необхідних можливостей військами (силами) в межах існуючих ресурсних обмежень.
3. Субъектобективный, 31 травня, 11:35 (Тема: “Воєнний бюджет: Який він має бути?”)
“Военный бюджет ( как и любой другой бюджет) должен гарантировано обеспечить выполнение возложенных задач. Нет гарантий - нет выполнения задач, а есть бесполезное проедание денег народа и мучение части этого же народа в армии. От бюджета государства в целом, в том числе и от его составляющей - оборонной сферы, зависит благополучие и безопасность всей страны. Поэтому сколько, кому и на что дать предлагать Парламенту должен не один Минфин (который отвечает за сбалансированность бюджета, но не отвечает за оборону, безопасность, правопорядок, образование, медицину...). Новым Бюджетным кодексом необходимо предусмотреть реальные рычаги влияния на этот процесс со стороны СНБОУ. Минфин не должен определять что планировать в бюджете Минобороны и как использовать средства, а должен создать условия для выхода экономики из тени, тем самым обеспечить наполнение доходной части бюджета (тогда у нас макропоказатели в экономике и доля расходов на оборону не будут одними из самых низких в Европе и в СНГ). Кроме того, после определения общего финансового ресурса в бюджете, Минобороны должен иметь большую самостоятельность относительно его перераспределения по статьям расходов исходя из приоритетности задач”.
Коментар: В цілому погоджуючись з наведеними пропозиціями, необхідно додати, що в державі мають бути визначені прозорі механізми та правила гри при визначенні бюджету оборонного відомства. На даний час в світі не винайдено нічого кращого, як встановлення певного відсотку від ВВП держави. Ця цифра і є тим індикатором усвідомлення важливості та ставлення суспільства до вирішення питань забезпечення безпеки у воєнній сфері.
В Україні ця цифра визначалась і законами, і указами, але жодного разу не була відображена в Державному бюджеті. Це свідчить про необхідність відпрацювання дієвих механізмів впливу на посадових осіб, які відповідають за підготовку і прийняття бюджету країни, та створення умов, які унеможливлять подання до Верховної Ради і прийняття нею бюджету, що не відповідає встановленим вимогам щодо фінансування сектору безпеки держави.
4. Tamura, 31 травня, 17:31 (Тема: “Професійна армія- що це таке?”)
“Офицер, который продолжает служить должен чувствовать и видеть что он не зря продолжает отдавать свои умения, навыки, знания. Он должен видеть, что он за это получает. А так как этого нет, мало кто хочет оставаться в армии дальше”.
Коментар: Дієвим шляхом вирішення цього питання має стати нова система кадрового менеджменту, що запроваджується у ЗСУ. При дотриманні вимог, що в неї закладається, та забезпеченні її прозорого функціонування, кожен військовослужбовець буде знати, що тільки від його знань, умінь, ставлення до військової служби залежать подальші перспективи та кар’єрне зростання.
Необхідно зазначити також, що якість функціонування системи кадрового менеджменту напряму буде залежати від її сприйняття всіма категоріями військовослужбовців. Це потребує як проведення роз’яснювальної роботи серед різних категорій військовослужбовців, так і безумовного дотримання командирами (начальниками) її вимог при прийнятті кадрових рішень.
5. Лилия, 28 травня 2009, 19:09 (Тема: “НАТО - Украина – Россия”)
“А жаль что только в одном направлении. Я считаю, что у России есть чему поучиться. Не только у НАТО”.
Коментар: Питання співробітництва з Російською Федерацією потребують суттєвого переосмислення. Так, маючи на озброєнні Збройних Сил України винятково лише зразки озброєння та військової техніки радянського виробництва, якісна модернізація якого та продовження термінів експлуатації можливі лише у тісній співпраці з російськими підприємствами, допущено суттєве згортання військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією. При цьому дієвих механізмів компенсації не відпрацьовано.
Наслідки реального стану відносин Україна-Росія, окрім згортання військово-технічного співробітництва та відповідного негативного впливу на стан боєготовності Збройних Сил України, має і інші наслідки: моральна незадоволеність та настороженість персоналу Збройних Сил України, втрата історичних зв'язків, роздратування партнерів по НАТО.
Політика РФ по відношенню до України має певні особливості, які неоднозначно розцінюються в українському суспільстві, але це не повинно бути приводом для згортання співробітництва у військовій та військо-технічній сферах. Доцільно керівництву оборонного відомства знайти шляхи до подальшого взаємовигідного співробітництва, яке піде на користь як ЗСУ, так і взаємовідносинам між двома країнами.
