Радянські танки "КВ-1" і "КВ-2", які зустріли німців одразу після початку операції "Барбаросса", виявилися для вермахту серйозною загрозою.
Справа в тому, що броня цих важких танків не пробивалася ні німецькими протитанковими гарматами калібру 37 міліметрів, ні знаряддями танків Pz-III, Pz-IV та Pz-38, що стояли на озброєнні панцерваффе. Німцям доводилося застосовувати проти "КВ" спосіб боротьби, дуже схожий з полюванням первісних людей на мамонта. Німецькі танки лише відволікали увагу екіпажу "КВ", поки за ним розрахунок встановлював і наводив 88-міліметрові зенітні знаряддя. Тільки після цього й тільки попаданням снаряда в щілину між корпусом і вежею вдавалося підбити радянський танк. Відомий випадок, коли відволіканням екіпажу "КВ" займалися відразу 50 німецьких танків! Тим не менш прекрасні навички радянських генералів зробили свою справу - навіть така величезна перевага, як наявність великої кількості танків новітніх типів, не допомогла німцям підбити "КВ".




