Головна 
Публикации Інформаційна безпека
Публикации Інформаційна безпека
Інформаційна безпека
Поняття "інформаційна безпека", "інформаційна війна", "інформаційна боротьба" та співвідношення між ними розглядаються з єдиних системних позицій. Обгрунтовуються оригінальні погляди авторів щодо місця і ролі інформаційної безпеки в системі національної безпеки, а також щодо сутності понять "інформаційна війна" та "інформаційна боротьба".
Інформаційна боротьба не є винаходом сьогодення, вона супроводжує всю історію людства. Інформаційне протистояння присутнє у боротьбі цивілізацій, релігій, племен, народів і держав. Попервах цей вплив на результат боротьби був не дуже великий, однак з розвитком інформаційних технологій значення інформаційної складової в боротьбі зростало.
Двадцяте століття ознаменувало собою виокремлення інформаційної складової у протистоянні держав. Урядові чинники докладають значних зусиль для перекриття інформаційних потоків від ворожих джерел. У державних апаратах виникають міністерства пропаганди. Поява радіо унеможливило цілковите перекриття ворожого інформаційного потоку. Це викликало необхідність посилення складової контрпропаганди в інформаційній боротьбі. Поява Інтернету створила обставини, коли зупинити поширення інформації практично неможливо.
Інформаційна боротьба не є винаходом сьогодення, вона супроводжує всю історію людства. Інформаційне протистояння присутнє у боротьбі цивілізацій, релігій, племен, народів і держав. Попервах цей вплив на результат боротьби був не дуже великий, однак з розвитком інформаційних технологій значення інформаційної складової в боротьбі зростало.
Двадцяте століття ознаменувало собою виокремлення інформаційної складової у протистоянні держав. Урядові чинники докладають значних зусиль для перекриття інформаційних потоків від ворожих джерел. У державних апаратах виникають міністерства пропаганди. Поява радіо унеможливило цілковите перекриття ворожого інформаційного потоку. Це викликало необхідність посилення складової контрпропаганди в інформаційній боротьбі. Поява Інтернету створила обставини, коли зупинити поширення інформації практично неможливо.
КатегоріїФайли
2
Інформаційні війни
Збройні сили ряду держав (коаліцій) знаходяться в постійному протиборінні, а військові інформаційні структури і в мирний час вирішують задачі, характерні для війни. Сучасні дослідники традиційно виходять з посилки, що інформаційна війна ніким не оголошувалася і ніколи не припинялася, ведеться потайно і не знає кордонів в просторі і часу. Інформація стала чинником, здатним спровокувати військовий конфлікт, але і призвести до поразці у війні. Інформаційна боротьба стала обов'язковою. Це є об'єктивно існуючі тенденції розвитку матеріальної основи, що складають загальновійськові, а відповідно - форм і засобів збройної боротьби призвели до появи таких нових наукових категорій, як "інформаційна боротьба", "засоби інформаційної боротьби", "інформаційна зброя".
Інформаційна війна передбачає три стратегічні мети: - у мирний час - електронне устрашіння; - в загрозливий період - вибіркове і інтенсивне застосування електронних засобів проти інформаційних структур військового і громадянського призначення; - під час військового конфлікту - масоване застосування вогневих і електронних засобів по всім названим вище об'єктам. Боротьба з системами ведеться в організаційній єдності двох основних цілей: наступальної - введення в оману, дезорганізація або знищення інформаційної інфраструктури супротивника, а також повне порушення процесу оперативного управління його військами, силами і засобами; оборонної - захистити від впливу супротивника свої інформаційні ресурси і процес управління.
Інформаційна війна передбачає три стратегічні мети: - у мирний час - електронне устрашіння; - в загрозливий період - вибіркове і інтенсивне застосування електронних засобів проти інформаційних структур військового і громадянського призначення; - під час військового конфлікту - масоване застосування вогневих і електронних засобів по всім названим вище об'єктам. Боротьба з системами ведеться в організаційній єдності двох основних цілей: наступальної - введення в оману, дезорганізація або знищення інформаційної інфраструктури супротивника, а також повне порушення процесу оперативного управління його військами, силами і засобами; оборонної - захистити від впливу супротивника свої інформаційні ресурси і процес управління.
1
Інформаційні технології і сектор безпеки
Аналіз досліджень по військовій тематиці дозволяє зробити висновок, що у військовій справі настає новий етап розвитку: ефективність сучасних засобів поразки всі більше визначається не стільки вогневою міццю, скільки ступенем інформаційного забезпечення. Інформатизація збройних сил стала пріоритетною задачею військово-технічої політики економічно розвинених держав. В змісті військових дій всі більше зростає значимість інформаційного протиборіння. Перевага в ступіні інформованості стає неодмінною умовою перемоги в війні, що переконливо доводить досвід збройних конфліктів і локальних війн сучасності. Зростання ролі інформаційної боротьби стирає межу між війною і миром.
Як відомо, бойовий потенціал протистоячих угруповань військ (сил) реалізується в ході військових дій в результаті взаємодії двох його основних компонентів - військового і інформаційного. Ця взаємодія відбувається в умовах постійного впливу на кожний з них з боку супротивника. При цьому правомірність використання поняття "інформаційна зброя" визначається тим, що в контексті застосування інформації в якості засобів боротьби, вона може характеризуватися такими показниками, як цілеспрямованість, розпізнавання, розосередженість, масштабність впливу, досяжність, швидкість доставки, комплексність впливу на технічні засоби, системи управління і особовий склад армії і флоту.
Як відомо, бойовий потенціал протистоячих угруповань військ (сил) реалізується в ході військових дій в результаті взаємодії двох його основних компонентів - військового і інформаційного. Ця взаємодія відбувається в умовах постійного впливу на кожний з них з боку супротивника. При цьому правомірність використання поняття "інформаційна зброя" визначається тим, що в контексті застосування інформації в якості засобів боротьби, вона може характеризуватися такими показниками, як цілеспрямованість, розпізнавання, розосередженість, масштабність впливу, досяжність, швидкість доставки, комплексність впливу на технічні засоби, системи управління і особовий склад армії і флоту.
0
Забезпечення безпеки інформації
Аналіз досліджень по військовій тематиці дозволяє зробити висновок, що у військовій справі настає новий етап розвитку: ефективність сучасних засобів поразки всі більше визначається не стільки вогневою міццю, скільки ступенем інформаційного забезпечення. Інформатизація збройних сил стала пріоритетною задачею військово-технічої політики економічно розвинених держав. В змісті військових дій всі більше зростає значимість інформаційного протиборіння. Перевага в ступіні інформованості стає неодмінною умовою перемоги в війні, що переконливо доводить досвід збройних конфліктів і локальних війн сучасності. Зростання ролі інформаційної боротьби стирає межу між війною і миром.
Як відомо, бойовий потенціал протистоячих угруповань військ (сил) реалізується в ході військових дій в результаті взаємодії двох його основних компонентів - військового і інформаційного. Ця взаємодія відбувається в умовах постійного впливу на кожний з них з боку супротивника. При цьому правомірність використання поняття "інформаційна зброя" визначається тим, що в контексті застосування інформації в якості засобів боротьби, вона може характеризуватися такими показниками, як цілеспрямованість, розпізнавання, розосередженість, масштабність впливу, досяжність, швидкість доставки, комплексність впливу на технічні засоби, системи управління і особовий склад армії і флоту.
Як відомо, бойовий потенціал протистоячих угруповань військ (сил) реалізується в ході військових дій в результаті взаємодії двох його основних компонентів - військового і інформаційного. Ця взаємодія відбувається в умовах постійного впливу на кожний з них з боку супротивника. При цьому правомірність використання поняття "інформаційна зброя" визначається тим, що в контексті застосування інформації в якості засобів боротьби, вона може характеризуватися такими показниками, як цілеспрямованість, розпізнавання, розосередженість, масштабність впливу, досяжність, швидкість доставки, комплексність впливу на технічні засоби, системи управління і особовий склад армії і флоту.
1
Нормативно-правові аспекти інформаційної безпеки
В процесі побудови теоретичних моделей інформатизації держави і нового суспільства питання безпеки часто відтісняються на другий план, навіть при усвідомленні, що їх ігнорування обумовлює появу низки дестабілізуючих явищ і виникнення рецидивів тоталітаризму. Можливо тому, що, на жаль, у національному законодавстві дано два різних за своєю суттю визначення поняття «інформаційна безпека» – в законі «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» та в законі «Про телекомунікації».
В першому законодавче визначення поняття «інформаційна безпека» (далі – ІБ) ототожнюється з поняттям «інформаційна безпека України», а саме: «Інформаційна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації».
В другому, визначення ІБ стосується не стільки інформаційної безпеки України, скільки безпеки узагальненої технічної системи, якою є телекомунікаційна мережа. («Інформаційна безпека телекомунікаційних мереж – це здатність телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від знищення, перекручення, блокування інформації, її несанкціонованого витоку або від порушення встановленого порядку її маршрутизації»).
У Законі України «Про інформацію», який є базовим щодо нормативного закріплення інформаційної сфери держави, визначення ІБ не дано, а у Законі «Про основи національної безпеки України», який є основним орієнтиром забезпечення безпеки України, системну сутність ІБ подано як невід'ємну складову національної безпеки України без точного визначення цього поняття. Крім того, в цьому Законі замість поняття «інформаційна безпека України» використовується поняття «національна безпека України в інформаційній сфері».
У Законі України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», який є одним із основних серед питань забезпечення інформаційної безпеки держави у сфері інформатизації та телекомунікацій, поняття ІБ також не визначено, хоча широко вжито та визначено у різних відтінках поняття «захист інформації».
Поняття «інформаційна безпека України» широко застосовується у Конституції України і низці інших нормативно-правових актів, підготовлених та затверджених Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади. Так, стаття 17 Конституції України наголошує, що забезпечення інформаційної безпеки – одна з найважливіших функцій держави, справа всього українського народу, а Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» проголошує, що «інформаційна безпека є невід'ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки», Воєнна доктрина України прямо вказує, що «здійснення заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки», є одним із основних завдань Збройних Сил України у мирний час.
В першому законодавче визначення поняття «інформаційна безпека» (далі – ІБ) ототожнюється з поняттям «інформаційна безпека України», а саме: «Інформаційна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації».
В другому, визначення ІБ стосується не стільки інформаційної безпеки України, скільки безпеки узагальненої технічної системи, якою є телекомунікаційна мережа. («Інформаційна безпека телекомунікаційних мереж – це здатність телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від знищення, перекручення, блокування інформації, її несанкціонованого витоку або від порушення встановленого порядку її маршрутизації»).
У Законі України «Про інформацію», який є базовим щодо нормативного закріплення інформаційної сфери держави, визначення ІБ не дано, а у Законі «Про основи національної безпеки України», який є основним орієнтиром забезпечення безпеки України, системну сутність ІБ подано як невід'ємну складову національної безпеки України без точного визначення цього поняття. Крім того, в цьому Законі замість поняття «інформаційна безпека України» використовується поняття «національна безпека України в інформаційній сфері».
У Законі України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», який є одним із основних серед питань забезпечення інформаційної безпеки держави у сфері інформатизації та телекомунікацій, поняття ІБ також не визначено, хоча широко вжито та визначено у різних відтінках поняття «захист інформації».
Поняття «інформаційна безпека України» широко застосовується у Конституції України і низці інших нормативно-правових актів, підготовлених та затверджених Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади. Так, стаття 17 Конституції України наголошує, що забезпечення інформаційної безпеки – одна з найважливіших функцій держави, справа всього українського народу, а Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» проголошує, що «інформаційна безпека є невід'ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки», Воєнна доктрина України прямо вказує, що «здійснення заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки», є одним із основних завдань Збройних Сил України у мирний час.
3
Інформаційна безпека в сучасних умовах
В нинішній час визначився ряд великих досліджень про роль і місце інформації у забезпеченні національних інтересів суспільства і держави в різноманітних областях їхньої діяльності. Стало очевидним, що під впливом інформації всі сфери життя набувають нових якостей, але водночас зростає і потенційна уразливість суспільних процесів від інформаційного впливу. Інформація стала чинником, здатним призвести до великомасштабних аварій, військових конфліктів і поразці в них, дезорганізації державного управління, фінансових органів і наукових центрів. У цьому зв'язку, інформація стала вважатися стратегічним національним ресурсом, одним з основних багатств держави.
Останнім часом у пресі все частіше з’являються такі поняття, як "інформаційна війна", "інформаційне протиборство" та "інформаційна боротьба". Часто ці поняття ототожнюються навіть в роботах визнаних фахівців. І коли це не алегоричні образи, виникають правомірні запитання: що ці терміни відбивають, яка їх сутність і як вони взаємопов'язані? Нехай ці поняття відбивають об'єктивно існуючі в світі тенденції зміщення способів і методів забезпечення своїх політичних і економічних інтересів протидійними сторонами в якісно іншу в традиційному розумінні сферу воєнних дій, а саме - в інформаційну. Тоді такі тенденції мають визначати відповідні пріоритетні напрямки удосконалення й розвитку Воєнної організації України, забезпечуючи відповідність їх рівня сучасним реаліям та ефективне вирішення завдань воєнної безпеки. Крім того, орієнтація на них дасть змогу з максимальною ефективністю прогнозувати можливі "переходи" евентуального противника в реального і своєчасно на це реагувати адекватним чином, наприклад, провадженням заходів щодо запобігання цим процесам.
Останнім часом у пресі все частіше з’являються такі поняття, як "інформаційна війна", "інформаційне протиборство" та "інформаційна боротьба". Часто ці поняття ототожнюються навіть в роботах визнаних фахівців. І коли це не алегоричні образи, виникають правомірні запитання: що ці терміни відбивають, яка їх сутність і як вони взаємопов'язані? Нехай ці поняття відбивають об'єктивно існуючі в світі тенденції зміщення способів і методів забезпечення своїх політичних і економічних інтересів протидійними сторонами в якісно іншу в традиційному розумінні сферу воєнних дій, а саме - в інформаційну. Тоді такі тенденції мають визначати відповідні пріоритетні напрямки удосконалення й розвитку Воєнної організації України, забезпечуючи відповідність їх рівня сучасним реаліям та ефективне вирішення завдань воєнної безпеки. Крім того, орієнтація на них дасть змогу з максимальною ефективністю прогнозувати можливі "переходи" евентуального противника в реального і своєчасно на це реагувати адекватним чином, наприклад, провадженням заходів щодо запобігання цим процесам.
Немає документів в цій категорії
Популярные
Последние статьи
Анонс
- Цепь потенциальных и полыхающих горячих точек
- Интернет, информационная война и вооруженные конфликты
- Корреспондент: Привет, оружие! В мире начинается новая гонка вооружений
- Удосконалення підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій
- Бюджет Пентагона подвергся серьезному секвестру
- Десять главных военных событий 2011 года
- Большая американская стратегическая игра
- Военные сделали то, что планировали сделать…
- СПІВРОБІТНИЦТВО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ З КОНСОРЦІУМОМ «ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ»
- Підсумки діяльності в 2010 році провідних держав світу в оборонній галузі
Останні теми на Форумі
- Соціальне забезпечення
RE: Зміни у пенсійне забезпечення військовослужбовців
Афанасич 30-09-11 - Історія українського війська
Історія українського війська
Bomba 03-07-11 - Соціальне забезпечення
RE: Грошове забезпечення
Bomba 03-07-11 - Соціальне забезпечення
Грошове забезпечення
luc_ed 01-07-11 - Соціальне забезпечення
RE: Зміни у пенсійне забезпечення військовослужбовців
Bomba 20-06-11
Опрос
| © 2009 Центр воєнної політики та політики безпеки. Всі права захищено. Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на defpol.org.ua та зазначення автора. |
 Розробка: |