До світлого майбутнього безпілотників
За матеріалами: uamedia.visti.net
Сьогодні вже нікого не дивує та велика увага, яка надається у світі безпілотній авіації. За останні 10 років вона досягла небувалого підйому, особливо в авіаційно розвинених країнах. Наприклад, за даними газети Air Force Times, кількість безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у складі військово-повітряних сил та сухопутних військах США з 2000 по 2010 рік виросла з 50 до 6800 одиниць. У подальшому в найближчі 30 років США планують збільшити цю кількість ще вчетверо, зменшивши при цьому парк пілотованих літальних апаратів на 10 відсотків.
Крім того, командування сухопутних військ США має намір до 2035 року переобладнати всі вертольоти, що є на озброєнні, у безпілотні версії, але з можливістю пілотування екіпажем. У США зараз займаються формуванням вимог до винищувача шостого покоління, який, імовірніше за все, також стане безпілотним.
Не менш інтенсивно триває застосування безпілотної авіації й у цивільній сфері: для охорони кордонів, підтримання правопорядку, боротьби з наслідками стихійного лиха або техногенних катастроф, моніторингу екологічного стану природного середовища тощо. Але при обговоренні проблем безпілотної авіаційної техніки фокусуватися лише на проблематиці безпілотних літальних апаратів не вірно, адже вони є лише складовою частиною безпілотного авіаційного комплексу (БпАК). А це означає, що мало мати тільки досконалий літальний апарат. До нього потрібне ще й сучасне спеціальне бортове спорядження і наземні системи. Тобто БпАК є складною військово-технічною системою, яка включає один або кілька безпілотних літальних апаратів, пункт управління та засоби зв'язку, засоби запуску, рятування та обслуговування, а також засоби транспортування.
Розроблення кожної з цих складових при створенні БпАК потребує високого розвитку літакобудування, електроніки, інформаційних та інших технологій. Тому не багато країн світу володіють повним циклом такого унікального виробництва - від літального апарату та його цільового спорядження до наземних чи корабельних пунктів управління. Цим можуть похвалитися хіба що США, Ізраїль, Франція, ФРН, Велика Британія. Вже на початку сторіччя більше 50 фірм у різних країнах розробляли і випускали понад 150 типів БпЛА військового призначення. Останнім часом спостерігається тенденція створення та виробництва різних за призначенням сучасних військових БпАК у кооперації кількох країн. Прикладом може слугувати європейський концерн EADS.
В Україні галузь безпілотної авіаційної техніки тільки набуває масштабного розвитку. Державний науково-дослідний інститут авіації (ДНДІА) став однією з перших установ в Україні, які привернули увагу до проблеми розвитку БпАК військового призначення та оснащення ними Збройних Сил України. Так, ще у 2004 році на базі інституту пройшла науково-практична конференція на тему "Сучасний стан і перспективи розробки, виробництва і застосування безпілотних літальних апаратів в Україні". Її учасники дійшли думки, що основними причинами стримування розвитку БпАК в Україні на той час була відсутність таких важливих складових, як класифікація БпАК за загальноприйнятою термінологією, тактико-технічні вимоги до комплексів з боку потенційних замовників, нормативно-правова база щодо створення, проведення випробувань та експлуатації БпАК, фінансування з боку зацікавлених органів центральної влади.
З того часу інститут провів значний обсяг досліджень із вивчення світових тенденцій розвитку різних за призначенням військових БпАК, досвіду провідних розробників авіаційної безпілотної техніки та можливостей підприємств України.
Вивчення фахівцями ДНДІА функціональних можливостей сучасних військових розвідувальних БпАК провідних країн світу дало змогу констатувати, що всі вони забезпечують виявлення та отримання якісного зображення об'єктів спостереження в будь-який час доби, достатню точність визначення координат цілей, стійкість передачі даних в реальному масштабі часу. Ці безпілотні комплекси мають зручність інтерфейсів "людина-машина", а також високий ступінь автоматизації майже усіх операцій від зльоту до приземлення. Інститут також вивчає процеси виробництва іноземними фірмами БпАК безпосередньо на підприємствах та досвід бойового застосування розвідувальних безпілотних комплексів збройними силами інших країн.
Вивчення розвитку безпілотної авіаційної техніки в Україні показало, що розробки розвідувальних БпАК українських підприємств знаходяться на початковому рівні та потребують проведення повномасштабних дослідно-конструкторських робіт за тактико-технічними завданнями Міністерства оборони України. Тільки після цього можливо розпочинати серійне виробництво та закупівлю вітчизняних БпАК для потреб Збройних Сил. Тобто, найбільш прийнятним шляхом якнайшвидшого оснащення вітчизняного війська сучасними зразками БпАК є розробка та виробництво комплексів спільно з провідними фірмами світу з максимально можливим залученням вітчизняної промисловості.
Ще на початку проведення згаданих досліджень фахівці інституту усвідомили, що показовою узагальненою характеристикою стану в галузі БпАК та інструментом для виконання досліджень щодо їх подальшого розвитку є чітка класифікація такої техніки. Завдяки тому що представник ДНДІА двічі на рік бере участь у засіданнях робочої групи НАТО з питань спільного застосування безпілотних літальних апаратів (JCGUAV), з'ясовано формулювання класифікації безпілотних авіаційних комплексів. Виконаний у цьому напрямку аналіз показав, що практично кожна країна намагається мати власну національну систему класифікації БпАК, яка формулюється з урахуванням відповідних структур власних збройних сил та поглядів на їх бойове застосування.
Виходячи із необхідності мати національну розгорнуту класифікацію військових БпАК, яка б враховувала специфіку Збройних Сил України, в ДНДІА виконали наукові дослідження щодо її розробки. Нова класифікація має приблизно такий вигляд: призначення, масштаб вирішуваних завдань, місце базування, багаторазовість застосування, принцип створення піднімальної сили, максимальна злітна маса, максимальні швидкість, висота й тривалість польоту, кількість і тип двигунів, способи зльоту та посадки, тип системи управління польотом, маневреність, тип цільового спорядження та бойового навантаження. Класифікація дозволила шляхом обробки статистичних даних про сучасні та перспективні військові БпАК проаналізувати основні світові тенденції їх розвитку за різними ознаками та враховувати результати цього аналізу при розв'язанні завдань оснащення Української армії безпілотними авіаційними комплексами.
Для упорядкування термінології в галузі безпілотної авіаційної техніки інститутом на основі створеної класифікації практично завершено розроблення національного стандарту упорядкування термінології в галузі безпілотних авіаційних комплексів військового призначення. Адже у різних джерелах інформації часто зустрічаються навіть різні варіанти абревіатури безпілотного літального апарату: БПЛА, БЛА, ДПЛА і ДКЛА (дистанційно-пілотовані і дистанційно-керовані літальні апарати) та інші, не кажучи вже про менш відомі широкому загалу терміни. На період розроблення стандарту інститутом впроваджено затверджені заступником Міністра оборони України у грудні 2008 року "Тимчасові рекомендації з використання термінології в галузі безпілотних авіаційних комплексів військового призначення" для використання у повсякденній діяльності Збройних Сил України.
Для надання нового поштовху процесу розвитку БпАК в Україні на базі ДНДІА у січні 2008 року за участю Міністра оборони України відбувся науково-практичний семінар за темою "Сучасний стан та шляхи забезпечення Збройних Сил, інших військових формувань України безпілотними авіаційними комплексами". За підсумками семінару було вирішено, що можливими варіантами забезпечення Збройних Сил України безпілотними авіаційними комплексами є модернізація наявних в Україні БпАК, розробка та виробництво цих комплексів силами вітчизняних підприємств, розробка та виробництво їх спільно з іноземними фірмами, закупівля ліцензії на виробництво, закупівля готової продукції в іноземних виробників.
Інститут також взяв участь у розробленні та впровадженні основних керівних документів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо оснащення військ безпілотними авіаційними комплексами до 2025 року. Ці документи визначають основні потреби у БпАК військового призначення, шляхи оснащення, пріоритетність та етапність заходів у цьому напрямі. Інститут розробив тактико-технічні вимоги до тактичного розвідувального БпАК, а протягом цього року визначить вимоги до оперативно-тактичного комплексу. Це, своєю чергою, дозволить проводити тендерні процедури щодо закупівлі БпАК для потреб Збройних Сил України або сформувати тактико-технічне завдання на виконання дослідно-конструкторських робіт з розроблення відповідних комплексів. Проводиться також, зокрема із застосуванням експериментальної аеродинамічної бази інституту, вивчення можливостей модернізації існуючих у Збройних Силах України безпілотних авіаційних комплексів "Рейс" та "Стриж".
Слід відзначити, що окрім виконання завдань збройних сил, актуальними є питання застосування БпАК в інтересах й інших силових структур, природоохоронних органів, підприємств паливно-енергетичного комплексу та інших суб'єктів народного господарства. Наприклад, США, Ізраїль, Мексика та Росія використовують безпілотні системи повітряного спостереження для охорони своїх кордонів. Країни Євросоюзу розглядають можливість створення на базі БпЛА спільної системи повітряного спостереження за кордоном. БпЛА використовувалися при проведенні футбольного чемпіонату Євро-2008 в Австрії та Швейцарії для спостереження за обстановкою на транспортних магістралях. В Російській Федерації є досвід застосування безпілотних комплексів у рамках програми "Безпечне місто". У Німеччині військові розвідувальні БпАК часто використовуються в інтересах портових адміністрацій для виявлення фактів незаконного скидання суднами баластних вод, а також у поліції для розшуку злочинців.
Виходячи з цього, в інституті проводяться дослідження щодо створення міжвідомчої Єдиної системи повітряного спостереження (ЄСПС) в інтересах Міністерства оборони у мирний час, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Служби безпеки, Міністерства охорони здоров'я, Державної прикордонної служби та інших органів виконавчої влади України.
Нині існує Проект створення ЄСПС із застосуванням як безпілотних, так і пілотованих літальних апаратів. Його реалізація дозволить підвищити ефективність оперативного керування силами та засобами різних відомств під час виконання завдань за призначенням при економії коштів за рахунок створення уніфікованих БпАК. А у разі об'єднання зусиль відповідних органів виконавчої влади та зосередження їх на головних напрямках Україна за досить короткий термін може отримати вітчизняні сучасні БпАК як військового, так і цивільного призначення.
Сергій БОГОСЛАВЕЦЬ
начальник науково-дослідного відділу Державного науково-дослідного інституту авіації, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,полковник
Юрій КОЦУРЕНКО
провідний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту авіації, кандидат військових наук, старший науковий співробітник
Позиція Центру може не співпадати з точкою зору авторів статей, опублікованих на сайті
