8 лютого 1994 року Україна підписала Рамковий документ "Партнерство заради миру" (ПЗМ), а 25 травня цього ж року передала керівництву НАТО свій Презентаційний документ. В ньому визначені політичні цілі участі України в програмі ПЗМ, заходи, які планується здійснити для досягнення цих цілей, а також сили і засоби, що виділяються Україною для участі у програмі ПЗМ.
14 вересня 1994 року перша Індивідуальна програма партнерства (ІПП) між Україною і НАТО була офіційно схвалена на спеціальному засіданні Північноатлантичної Ради НАТО.
В 1995 році Україна призначила своїх перших офіцерів зв’язку до штаб-квартири НАТО у м. Брюссель та Координаційного центру партнерства (КЦП) у м. Монс (Бельгія). Восени того ж року між Україною та НАТО були укладені Адміністративна угода та Угода у сфері безпеки, на основі яких відкрито офіси зв’язку у штаб-квартирі НАТО та КЦП.
6 травня 1996 року від імені Уряду України були підписані важливі угоди в рамках ПЗМ, за якими регулюється статус військовослужбовців Збройних Сил України при перебуванні на навчаннях та інших заходах на території країн-членів НАТО або країн-партнерів і, навпаки, військовослужбовців інших держав, які беруть участь у навчаннях на території України, – Угода між державами, які є сторонами Північноатлантичного Договору, та іншими державами, які беруть участь у програмі ПЗМ, щодо статусу їх збройних сил, а також Додатковий протокол до цієї Угоди (ратифіковані Верховною Радою України 2 березня 2000 року).
9 липня 1997 року на самміті НАТО в м. Мадрид Президентом України було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, яка фіксує політичні зобов’язання сторін на найвищому рівні і регламентує зміст “особливого партнерства” між Україною та НАТО. 22 листопада 2002 року у м. Прага, Чеська Республіка, План дій Україна – НАТО (ПД) разом з Цільовим планом Україна – НАТО на 2003 рік (ЦП) були ухвалені на засіданні Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Переважна більшість заходів ЦП (близько 85 %) були внутрішніми заходами України. Решта мали двосторонній характер.
Планом дій Україна – НАТО визначені стратегічні цілі та пріоритети України для досягнення інтеграції у євроатлантичні структури безпеки. Цільовий план Україна – НАТО складається з конкретних заходів, направлених на реалізацію відповідних цілей та принципів викладених у Плані дій. При цьому, структура (кількість та послідовність розділів, напрямів, цілей) обох документів є тотожною. Затвердження ЦП-2004 Державною радою відбулося 25.03.04. План Міністерства оборони України щодо виконання заходів Цільового плану Україна – НАТО на 2004 рік був затверджений 21.04.04.
З 226 заходів Цільового плану на 2004 рік в План Міністерства оборони України було включено 100 заходів (44%). При цьому, за реалізацію 52 заходів (23 %) Міністерство оборони України відповідало як головний виконавець, а до виконання 48 заходів (21 %) залучалось в якості співвиконавця.
Цільовий план Україна – НАТО на 2005 рік був схвалений 21.04.05 під час неформального засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ у м. Вільнюс, Литовська Республіка.
Введення в дію відповідного "галузевого" плану Міністерства оборони України щодо виконання заходів ЦП-2005 відбулося 22.06.05.
З 272 заходів ЦП-2005 в План Міністерства оборони України було включено:
71 захід (26 %), за реалізацію яких відповідає Міністерство оборони України;
68 заходів (25 %), до виконання яких Збройні Сили України залучаються в якості співвиконавця.
У квітні 2005 року в м. Вільнюс, Литовська Республіка, під час неформальної зустрічі Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ офіційно започатковано Інтенсифікований діалог щодо прагнень України стосовно членства в НАТО та відповідних реформ.
Цільовий план Україна – НАТО на 2006 рік було введено в дію Указом Президента України від 07.04.06 № 295/2006.
З 401 заходу ЦП-2006 до Плану Міністерства оборони України включено 191 захід, з них:
123 заходи (64,4 %), за реалізацію яких відповідає Міністерство оборони України;
68 заходів (35,6 %), до виконання яких Збройні Сили України залучаються в якості співвиконавця.
Відповідно до визначених у Плані пріоритетів діяльність Збройних Сил України протягом 2006 року спрямовувалась на:
вдосконалення національної системи оборонного планування відповідно до стандартів НАТО;
досягнення Цілей партнерства шляхом участі у Процесі планування і оцінки сил (PARP/ППОС);
наближення законодавчої бази до правового поля країн-членів НАТО, адаптації до стандартів Альянсу та фахової підготовки у відповідних галузях;
реалізація пілотного проекту Україна – НАТО щодо майбутньої структури ЗС України (зокрема, щодо створення Об’єднаного оперативного командування);
забезпечення участі контингентів та персоналу Збройних Сил України в операціях під егідою НАТО, ЄС та ООН;
виконання Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО, програм двостороннього співробітництва з країнами-членами Альянсу та інших заходів в рамках програми ПЗМ;
створення умов для переходу до професійних Збройних Сил (розвиток контрактної складової);
мінімізацію негативних наслідків реформування ЗС України (конверсія оборонних об’єктів, утилізація надлишкових боєприпасів, легких озброєнь та стрілецької зброї (ЛОСЗ), соціальні питання, реабілітація територій забруднених внаслідок військової діяльності тощо);
інформування громадськості про стан співробітництва з Альянсом, а також здійснення заходів воєнної реформи в Україні; співробітництвом з НАТО у сфері управління повітряним рухом, обміну даними про повітряну обстановку;
участь у боротьбі проти тероризму тощо.
Станом на кінець 2006 року виконано 189 (99 %) заходів ЦП. Виконано частково 15 (8 %) завдань, у 10 з яких Міністерство оборони України визначено відповідальним виконавцем, а в 5 – співвиконавцем. Не виконано 2 (1 %) завдання.
Участь Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил
Процес планування та оцінки сил (ППОС/PARP) є одним з найважливіших елементів програми ПЗМ.
Головна мета ППОС – надання державам-партнерам можливості для визначення та підготовки сил, здатних ефективно взаємодіяти зі збройними силами інших держав в операціях під егідою НАТО, а також створення механізму для обміну інформацією з питань оборонного та бюджетного планування в рамках ПЗМ.
ППОС є важливою ініціативою для нашої держави, оскільки Україна, як і багато інших країн-партнерів, у минулому входила в сферу діяльності Варшавського Договору. Порядок організації, забезпечення та застосування Збройних Сил України суттєво відрізняється від прийнятого в НАТО та ряді інших західних держав, які хоча і не є членами Альянсу, але застосовують подібні процедури.
Україна першою серед країн СНД приєдналася до ППОС у 1995 році.
І етап ППОС – 1995-1997 р. На цьому етапі для України було визначено 20 Цілей взаємосумісності (ЦВ).
ІІ етап ППОС – 1997-1999 р. Україною прийнято 27 ЦВ.
ІІІ етап, який отримав назву поглибленого та адаптованого ППОС, охоплює період 1999-2006 років і значно відрізняється від попередніх.
Основна особливість ІІІ етапу в тому, що він надає механізми повного залучення сил та засобів партнерів до операцій на підтримку миру під керівництвом НАТО, а також рамки для розвитку взаємосумісності сил партнерів.
Для цього Цілі взаємосумісності були замінені Цілями партнерства, які аналогічні до Цілей сил, що використовуються для планування збройних сил країн Альянсу. Попередній пакет Цілей партнерства для України на третьому етапі ППОС налічував 54 Цілі, у тому числі: 27 – загальних; 10 – для СВ ЗС України, 7 – для ПС ЗС України, 10 – для ВМС ЗС України.
22.05.06 на засіданні Політико-військового керівного комітету НАТО з Україною було затверджено оновлений пакет Цілей партнерства на 2006-2007 роки, який включає 75 цілей для ЗС України (35 – загальних; 18 – для СВ ЗС України, 9 – для ПС ЗС України, 13 – для ВМС ЗС України).
На початку 2006 року у ЗС України було оновлено вертикаль управління процесом участі ЗС України у ППОС, відповідно до якої чітко розподілені повноваження і завдання між структурними підрозділами МО, ГШ та видами ЗС України. Видано Директиву Міністерства оборони України "Про організацію участі в Процесі планування та оцінки сил програми "Партнерство заради миру" (від 18.04.06 №23).
Перелік сил і засобів ЗС України, виділених для участі у третьому етапі ППОС, згідно з Директивою начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України від 16.08.06 № ДГШ-10 включає:
- окрему аеромобільну бригаду;
- два механізовані батальйони;
- ескадрилью армійської авіації;
- інженерно-саперний батальйон;
- інженерно-дорожній батальйон;
- роту РХБ захисту;
- роту підвозу боєприпасів
- чотири військово-транспортні літаки;
- санітарний літак АН-26 “Віта”;
- фрегат “Гетьман Сагайдачний” з вертольотами;
- великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський”;
- корвет “Луцьк”;
- корвет “Тернопіль”;
- окремий батальйон морської піхоти;
- окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами;
- рятувальну парашутно-десантну групу;
- рятувальний буксир “Кременець” з командою водолазів;
- Контактний пункт ВМС ЗС України.
Хронологія участі Збройних Сил України у заходах програми ПЗМ:
1994 рік – участь у 2 спільних військових навчаннях в рамках ПЗМ.
1995 рік – участь у 98 заходах, включаючи 11 військових навчань в рамках ПЗМ.
1996 рік – участь у 53 заходах, включаючи 18 військових навчань, три з яких – “Щит миру-96”, “Козацький степ?96” та “Карпатська безпека?96” – відбулися на території України.
1997 рік – участь у 157 заходах, включаючи 22 військових навчання, два з яких – “Спільний сусід-97” та “Сі Бриз?97” – відбулися на території України.
1998 рік – участь у 100 заходах, включаючи 17 військових навчань, два з яких – “Щит миру-98” та “Сі Бриз-98” – відбулися на території України.
1999 рік – участь у 156 заходах, включаючи 11 військових навчань, два з яких – “Щит миру?99” та “Кооператив Саппорт?99” – відбулися на території України.
2000 рік – участь у 113 заходах, включаючи 10 військових навчань, три з яких – “Кооператив Партнер-2000”, “Щит миру-2000” та “Козацький степ?2000” – відбулися на території України.
2001 рік – участь у 117 заходах, включаючи 15 військових навчань.
2002 рік – участь у 118 заходах, з яких 19 – військові навчання. Чотири з них – “Кооператив Адвенче Ексчендж?2002”, “Скіфія?2002”, “Козацький Експрес?2002” та “Сі Трайдент” – відбулися на території України.
2003 рік – участь у 152 заходах, з яких 24 – військові навчання. Сім з них – “Кооператив Партнер-2003”, “Козацький Степ-2003”, “Прикарпаття-2003”, “Щит миру-2003”, “Співдружність-2003”, “Раф енд Реді-2003”, а також навчання аеромобільних підрозділів України та США відбулися на території України.
2004 рік – участь у 175 заходах ІПП-2004 та 45 додаткових заходах в рамках Робочої програми партнерства, включаючи 24 багатонаціональних навчання (11 командно-штабних навчань та 13 навчань із залученням військ).
2005 рік – участь у 224 заходах ІПП-2005 та 37 додаткових заходах в рамках Робочої програми партнерства, включаючи 9 багатонаціональних навчань (4 командно-штабних навчання та 5 навчань із залученням військ).
2006 рік – участь у 208 заходах ІПП-2006 та 29 додаткових заходах в рамках Робочого плану євроатлантичного партнерства на 2006 рік, включаючи 5 багатонаціональних навчань (3 командно-штабних навчань та 2 навчань із залученням військ).
У 2007 році згідно з Індивідуальною програмою партнерства між Україною та НАТО заплановано участь представників ЗС України у 277 заходах. Станом на 19.02.07 представники ЗС України взяли участь у 30 заходах ІПП?2007 та 1 додатковому заході в рамках Робочого плану євроатлантичного партнерства на 2007 рік.
Основні перспективні напрями співробітництва ЗС України з НАТО:
створення ефективної системи цивільно-військових відносин;
вдосконалення демократичного контролю над збройними силами;
створення ефективної системи оборонного планування, яка збалансує основні пріоритети реформування та розвитку ЗС України, у т.ч.:
проведення короткострокового та середньострокового оборонного планування включаючи оновлення законодавчої бази діяльності ЗС відповідно до положень Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року;
інтеграція Процесу планування і оцінки сил в національну систему оборонного планування України;
забезпечення реалізації рішень Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи та Спільної робочої групи з питань озброєнь;
досягнення взаємосумісності підрозділів ЗС України з військовими формуваннями Північноатлантичного Альянсу з метою участі в операціях з підтримання миру під проводом НАТО шляхом продовження безпосередньої участі у них, а також досягнення Цілей партнерства, визначених для Збройних Сил України в рамках третього етапу ППОС;
сприяння повному переходу ЗС України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом; удосконалення системи управління військами та логістичного забезпечення;
вдосконалення існуючої нормативно-правової бази співробітництва, зокрема:
виконання заходів в рамках Плану дій Україна – НАТО та щорічних Цільових планів Україна – НАТО в частині, що стосується МО України.
Основні документи нормативно-правової бази, якими регулюється співробітництво ЗС України з НАТО:
1. Рамковий документ програми “Партнерство заради миру” (започаткований 10.01.1994, Україна приєдналася 08.02.94).
2. Презентаційний документ щодо участі України в програмі “Партнерство заради миру” (переданий до НАТО 25.05.94).
3. Угода між Урядом України та НАТО про безпеку від 13.03.95 (ратифікована Верховною Радою України 12.09.02).
4. Угода між державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, що беруть участь у програмі “Партнерство заради миру”, щодо статусу їх збройних сил та Додатковий протокол до неї (підписана Україною 06.05.1996, ратифікована Верховною Радою України 02.03.00).
5. Подальший додатковий протокол до Угоди між державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами. що беруть участь у програмі “Партнерство заради миру”, щодо статусу їх збройних сил (підписаний 03.12.99, ратифікований Верховною Радою України 20.04.00).
6. Індивідуальна програма партнерства України з НАТО (формується щорічно).
7. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (підписана 09.07.97).
8. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору щодо призначення Офіцерів зв’язку НАТО в Україні (підписаний 09.12.98).
9. Угода між Національним координаційним центром соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, Кабінету Міністрів України та Організацією Північноатлантичного Договору “Про практичну реалізацію ініціативу НАТО щодо перепідготовки українських військовослужбовців, звільнених в запас або відставку” (підписана 11.11.99).
10. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (NAMSA) (підписаний 06.12.01).
11. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача Об’єднаних Збройних Сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України (підписаний 09.07.02, ратифікований 17.03.04 Верховною Радою України).
12. План дій Україна – НАТО ухвалений 21.11.02 на засіданні Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, м. Прага, Чеська Республіка, та щорічні Цільові плани Україна – НАТО.
13. Концепція військового співробітництва Україна – НАТО (схвалена 02.12.03).
14. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО (підписаний 07.06.04, ратифікований 05.10.06 Верховною Радою України).
15. Адміністративна Угода між Міністерством оборони України та Штабом Верховного Головнокомандувача Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації щодо створення, фінансування та підтримки діяльності Бюро військової документації Україна – НАТО (підписана 03.08.04).
16. Спонсорська угода між Міністерством оборони України та Групою національних директорів з кодифікації НАТО (АС/135) про приєднання до системи кодифікації НАТО (набула чинності 08.10.04).
17. Угода (у формі обміну листами) між Міністром закордонних справ України та Генеральним секретарем НАТО щодо підтримки Україною антитерористичної операції НАТО в Середземномор’ї "Активні зусилля" (укладена 21.04.05 під час засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, м. Вільнюс, Литовська Республіка).
18. Імплементаційна угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів (підписана 23.11.05 під час засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань озброєнь, м. Брюссель, Бельгія).
19. Указ Президента України (від 14.12.06 № 1076/2006) “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17.11.06 “Про направлення корветів “Луцьк”, “Тернопіль” і фрегата “Гетьман Сагайдачний” Військово-Морських Сил Збройних Сил України для участі у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках операції “Активні зусилля”.
14 вересня 1994 року перша Індивідуальна програма партнерства (ІПП) між Україною і НАТО була офіційно схвалена на спеціальному засіданні Північноатлантичної Ради НАТО.
В 1995 році Україна призначила своїх перших офіцерів зв’язку до штаб-квартири НАТО у м. Брюссель та Координаційного центру партнерства (КЦП) у м. Монс (Бельгія). Восени того ж року між Україною та НАТО були укладені Адміністративна угода та Угода у сфері безпеки, на основі яких відкрито офіси зв’язку у штаб-квартирі НАТО та КЦП.
6 травня 1996 року від імені Уряду України були підписані важливі угоди в рамках ПЗМ, за якими регулюється статус військовослужбовців Збройних Сил України при перебуванні на навчаннях та інших заходах на території країн-членів НАТО або країн-партнерів і, навпаки, військовослужбовців інших держав, які беруть участь у навчаннях на території України, – Угода між державами, які є сторонами Північноатлантичного Договору, та іншими державами, які беруть участь у програмі ПЗМ, щодо статусу їх збройних сил, а також Додатковий протокол до цієї Угоди (ратифіковані Верховною Радою України 2 березня 2000 року).
9 липня 1997 року на самміті НАТО в м. Мадрид Президентом України було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, яка фіксує політичні зобов’язання сторін на найвищому рівні і регламентує зміст “особливого партнерства” між Україною та НАТО. 22 листопада 2002 року у м. Прага, Чеська Республіка, План дій Україна – НАТО (ПД) разом з Цільовим планом Україна – НАТО на 2003 рік (ЦП) були ухвалені на засіданні Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Переважна більшість заходів ЦП (близько 85 %) були внутрішніми заходами України. Решта мали двосторонній характер.
Планом дій Україна – НАТО визначені стратегічні цілі та пріоритети України для досягнення інтеграції у євроатлантичні структури безпеки. Цільовий план Україна – НАТО складається з конкретних заходів, направлених на реалізацію відповідних цілей та принципів викладених у Плані дій. При цьому, структура (кількість та послідовність розділів, напрямів, цілей) обох документів є тотожною. Затвердження ЦП-2004 Державною радою відбулося 25.03.04. План Міністерства оборони України щодо виконання заходів Цільового плану Україна – НАТО на 2004 рік був затверджений 21.04.04.
З 226 заходів Цільового плану на 2004 рік в План Міністерства оборони України було включено 100 заходів (44%). При цьому, за реалізацію 52 заходів (23 %) Міністерство оборони України відповідало як головний виконавець, а до виконання 48 заходів (21 %) залучалось в якості співвиконавця.
Цільовий план Україна – НАТО на 2005 рік був схвалений 21.04.05 під час неформального засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ у м. Вільнюс, Литовська Республіка.
Введення в дію відповідного "галузевого" плану Міністерства оборони України щодо виконання заходів ЦП-2005 відбулося 22.06.05.
З 272 заходів ЦП-2005 в План Міністерства оборони України було включено:
71 захід (26 %), за реалізацію яких відповідає Міністерство оборони України;
68 заходів (25 %), до виконання яких Збройні Сили України залучаються в якості співвиконавця.
У квітні 2005 року в м. Вільнюс, Литовська Республіка, під час неформальної зустрічі Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ офіційно започатковано Інтенсифікований діалог щодо прагнень України стосовно членства в НАТО та відповідних реформ.
Цільовий план Україна – НАТО на 2006 рік було введено в дію Указом Президента України від 07.04.06 № 295/2006.
З 401 заходу ЦП-2006 до Плану Міністерства оборони України включено 191 захід, з них:
123 заходи (64,4 %), за реалізацію яких відповідає Міністерство оборони України;
68 заходів (35,6 %), до виконання яких Збройні Сили України залучаються в якості співвиконавця.
Відповідно до визначених у Плані пріоритетів діяльність Збройних Сил України протягом 2006 року спрямовувалась на:
вдосконалення національної системи оборонного планування відповідно до стандартів НАТО;
досягнення Цілей партнерства шляхом участі у Процесі планування і оцінки сил (PARP/ППОС);
наближення законодавчої бази до правового поля країн-членів НАТО, адаптації до стандартів Альянсу та фахової підготовки у відповідних галузях;
реалізація пілотного проекту Україна – НАТО щодо майбутньої структури ЗС України (зокрема, щодо створення Об’єднаного оперативного командування);
забезпечення участі контингентів та персоналу Збройних Сил України в операціях під егідою НАТО, ЄС та ООН;
виконання Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО, програм двостороннього співробітництва з країнами-членами Альянсу та інших заходів в рамках програми ПЗМ;
створення умов для переходу до професійних Збройних Сил (розвиток контрактної складової);
мінімізацію негативних наслідків реформування ЗС України (конверсія оборонних об’єктів, утилізація надлишкових боєприпасів, легких озброєнь та стрілецької зброї (ЛОСЗ), соціальні питання, реабілітація територій забруднених внаслідок військової діяльності тощо);
інформування громадськості про стан співробітництва з Альянсом, а також здійснення заходів воєнної реформи в Україні; співробітництвом з НАТО у сфері управління повітряним рухом, обміну даними про повітряну обстановку;
участь у боротьбі проти тероризму тощо.
Станом на кінець 2006 року виконано 189 (99 %) заходів ЦП. Виконано частково 15 (8 %) завдань, у 10 з яких Міністерство оборони України визначено відповідальним виконавцем, а в 5 – співвиконавцем. Не виконано 2 (1 %) завдання.
Участь Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил
Процес планування та оцінки сил (ППОС/PARP) є одним з найважливіших елементів програми ПЗМ.
Головна мета ППОС – надання державам-партнерам можливості для визначення та підготовки сил, здатних ефективно взаємодіяти зі збройними силами інших держав в операціях під егідою НАТО, а також створення механізму для обміну інформацією з питань оборонного та бюджетного планування в рамках ПЗМ.
ППОС є важливою ініціативою для нашої держави, оскільки Україна, як і багато інших країн-партнерів, у минулому входила в сферу діяльності Варшавського Договору. Порядок організації, забезпечення та застосування Збройних Сил України суттєво відрізняється від прийнятого в НАТО та ряді інших західних держав, які хоча і не є членами Альянсу, але застосовують подібні процедури.
Україна першою серед країн СНД приєдналася до ППОС у 1995 році.
І етап ППОС – 1995-1997 р. На цьому етапі для України було визначено 20 Цілей взаємосумісності (ЦВ).
ІІ етап ППОС – 1997-1999 р. Україною прийнято 27 ЦВ.
ІІІ етап, який отримав назву поглибленого та адаптованого ППОС, охоплює період 1999-2006 років і значно відрізняється від попередніх.
Основна особливість ІІІ етапу в тому, що він надає механізми повного залучення сил та засобів партнерів до операцій на підтримку миру під керівництвом НАТО, а також рамки для розвитку взаємосумісності сил партнерів.
Для цього Цілі взаємосумісності були замінені Цілями партнерства, які аналогічні до Цілей сил, що використовуються для планування збройних сил країн Альянсу. Попередній пакет Цілей партнерства для України на третьому етапі ППОС налічував 54 Цілі, у тому числі: 27 – загальних; 10 – для СВ ЗС України, 7 – для ПС ЗС України, 10 – для ВМС ЗС України.
22.05.06 на засіданні Політико-військового керівного комітету НАТО з Україною було затверджено оновлений пакет Цілей партнерства на 2006-2007 роки, який включає 75 цілей для ЗС України (35 – загальних; 18 – для СВ ЗС України, 9 – для ПС ЗС України, 13 – для ВМС ЗС України).
На початку 2006 року у ЗС України було оновлено вертикаль управління процесом участі ЗС України у ППОС, відповідно до якої чітко розподілені повноваження і завдання між структурними підрозділами МО, ГШ та видами ЗС України. Видано Директиву Міністерства оборони України "Про організацію участі в Процесі планування та оцінки сил програми "Партнерство заради миру" (від 18.04.06 №23).
Перелік сил і засобів ЗС України, виділених для участі у третьому етапі ППОС, згідно з Директивою начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України від 16.08.06 № ДГШ-10 включає:
- окрему аеромобільну бригаду;
- два механізовані батальйони;
- ескадрилью армійської авіації;
- інженерно-саперний батальйон;
- інженерно-дорожній батальйон;
- роту РХБ захисту;
- роту підвозу боєприпасів
- чотири військово-транспортні літаки;
- санітарний літак АН-26 “Віта”;
- фрегат “Гетьман Сагайдачний” з вертольотами;
- великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський”;
- корвет “Луцьк”;
- корвет “Тернопіль”;
- окремий батальйон морської піхоти;
- окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами;
- рятувальну парашутно-десантну групу;
- рятувальний буксир “Кременець” з командою водолазів;
- Контактний пункт ВМС ЗС України.
Хронологія участі Збройних Сил України у заходах програми ПЗМ:
1994 рік – участь у 2 спільних військових навчаннях в рамках ПЗМ.
1995 рік – участь у 98 заходах, включаючи 11 військових навчань в рамках ПЗМ.
1996 рік – участь у 53 заходах, включаючи 18 військових навчань, три з яких – “Щит миру-96”, “Козацький степ?96” та “Карпатська безпека?96” – відбулися на території України.
1997 рік – участь у 157 заходах, включаючи 22 військових навчання, два з яких – “Спільний сусід-97” та “Сі Бриз?97” – відбулися на території України.
1998 рік – участь у 100 заходах, включаючи 17 військових навчань, два з яких – “Щит миру-98” та “Сі Бриз-98” – відбулися на території України.
1999 рік – участь у 156 заходах, включаючи 11 військових навчань, два з яких – “Щит миру?99” та “Кооператив Саппорт?99” – відбулися на території України.
2000 рік – участь у 113 заходах, включаючи 10 військових навчань, три з яких – “Кооператив Партнер-2000”, “Щит миру-2000” та “Козацький степ?2000” – відбулися на території України.
2001 рік – участь у 117 заходах, включаючи 15 військових навчань.
2002 рік – участь у 118 заходах, з яких 19 – військові навчання. Чотири з них – “Кооператив Адвенче Ексчендж?2002”, “Скіфія?2002”, “Козацький Експрес?2002” та “Сі Трайдент” – відбулися на території України.
2003 рік – участь у 152 заходах, з яких 24 – військові навчання. Сім з них – “Кооператив Партнер-2003”, “Козацький Степ-2003”, “Прикарпаття-2003”, “Щит миру-2003”, “Співдружність-2003”, “Раф енд Реді-2003”, а також навчання аеромобільних підрозділів України та США відбулися на території України.
2004 рік – участь у 175 заходах ІПП-2004 та 45 додаткових заходах в рамках Робочої програми партнерства, включаючи 24 багатонаціональних навчання (11 командно-штабних навчань та 13 навчань із залученням військ).
2005 рік – участь у 224 заходах ІПП-2005 та 37 додаткових заходах в рамках Робочої програми партнерства, включаючи 9 багатонаціональних навчань (4 командно-штабних навчання та 5 навчань із залученням військ).
2006 рік – участь у 208 заходах ІПП-2006 та 29 додаткових заходах в рамках Робочого плану євроатлантичного партнерства на 2006 рік, включаючи 5 багатонаціональних навчань (3 командно-штабних навчань та 2 навчань із залученням військ).
У 2007 році згідно з Індивідуальною програмою партнерства між Україною та НАТО заплановано участь представників ЗС України у 277 заходах. Станом на 19.02.07 представники ЗС України взяли участь у 30 заходах ІПП?2007 та 1 додатковому заході в рамках Робочого плану євроатлантичного партнерства на 2007 рік.
Основні перспективні напрями співробітництва ЗС України з НАТО:
створення ефективної системи цивільно-військових відносин;
вдосконалення демократичного контролю над збройними силами;
створення ефективної системи оборонного планування, яка збалансує основні пріоритети реформування та розвитку ЗС України, у т.ч.:
проведення короткострокового та середньострокового оборонного планування включаючи оновлення законодавчої бази діяльності ЗС відповідно до положень Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року;
інтеграція Процесу планування і оцінки сил в національну систему оборонного планування України;
забезпечення реалізації рішень Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи та Спільної робочої групи з питань озброєнь;
досягнення взаємосумісності підрозділів ЗС України з військовими формуваннями Північноатлантичного Альянсу з метою участі в операціях з підтримання миру під проводом НАТО шляхом продовження безпосередньої участі у них, а також досягнення Цілей партнерства, визначених для Збройних Сил України в рамках третього етапу ППОС;
сприяння повному переходу ЗС України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом; удосконалення системи управління військами та логістичного забезпечення;
вдосконалення існуючої нормативно-правової бази співробітництва, зокрема:
виконання заходів в рамках Плану дій Україна – НАТО та щорічних Цільових планів Україна – НАТО в частині, що стосується МО України.
Основні документи нормативно-правової бази, якими регулюється співробітництво ЗС України з НАТО:
1. Рамковий документ програми “Партнерство заради миру” (започаткований 10.01.1994, Україна приєдналася 08.02.94).
2. Презентаційний документ щодо участі України в програмі “Партнерство заради миру” (переданий до НАТО 25.05.94).
3. Угода між Урядом України та НАТО про безпеку від 13.03.95 (ратифікована Верховною Радою України 12.09.02).
4. Угода між державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, що беруть участь у програмі “Партнерство заради миру”, щодо статусу їх збройних сил та Додатковий протокол до неї (підписана Україною 06.05.1996, ратифікована Верховною Радою України 02.03.00).
5. Подальший додатковий протокол до Угоди між державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами. що беруть участь у програмі “Партнерство заради миру”, щодо статусу їх збройних сил (підписаний 03.12.99, ратифікований Верховною Радою України 20.04.00).
6. Індивідуальна програма партнерства України з НАТО (формується щорічно).
7. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (підписана 09.07.97).
8. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору щодо призначення Офіцерів зв’язку НАТО в Україні (підписаний 09.12.98).
9. Угода між Національним координаційним центром соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, Кабінету Міністрів України та Організацією Північноатлантичного Договору “Про практичну реалізацію ініціативу НАТО щодо перепідготовки українських військовослужбовців, звільнених в запас або відставку” (підписана 11.11.99).
10. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (NAMSA) (підписаний 06.12.01).
11. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача Об’єднаних Збройних Сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України (підписаний 09.07.02, ратифікований 17.03.04 Верховною Радою України).
12. План дій Україна – НАТО ухвалений 21.11.02 на засіданні Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, м. Прага, Чеська Республіка, та щорічні Цільові плани Україна – НАТО.
13. Концепція військового співробітництва Україна – НАТО (схвалена 02.12.03).
14. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО (підписаний 07.06.04, ратифікований 05.10.06 Верховною Радою України).
15. Адміністративна Угода між Міністерством оборони України та Штабом Верховного Головнокомандувача Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації щодо створення, фінансування та підтримки діяльності Бюро військової документації Україна – НАТО (підписана 03.08.04).
16. Спонсорська угода між Міністерством оборони України та Групою національних директорів з кодифікації НАТО (АС/135) про приєднання до системи кодифікації НАТО (набула чинності 08.10.04).
17. Угода (у формі обміну листами) між Міністром закордонних справ України та Генеральним секретарем НАТО щодо підтримки Україною антитерористичної операції НАТО в Середземномор’ї "Активні зусилля" (укладена 21.04.05 під час засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, м. Вільнюс, Литовська Республіка).
18. Імплементаційна угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів (підписана 23.11.05 під час засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань озброєнь, м. Брюссель, Бельгія).
19. Указ Президента України (від 14.12.06 № 1076/2006) “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17.11.06 “Про направлення корветів “Луцьк”, “Тернопіль” і фрегата “Гетьман Сагайдачний” Військово-Морських Сил Збройних Сил України для участі у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках операції “Активні зусилля”.
