Полковник Чумаченко C.М., начальник групи головних наукових співробітників і консультантів Національного науково-дослідного центру оборонних технологій і воєнної безпеки України, доктор технічних наук, старший науковий співробітник
На порозі нового тисячоліття, коли екологічна обстановка в Україні погіршилася настільки, що питання "бути чи не бути?" із риторичного стало повсякденною реальністю виживання українського народу, суспільства і держави в умовах тотальної техногенної кризи, питання екології військової діяльності набули надзвичайної актуальності. За оцінками експертів Збройні Сили вносять значний вклад в погіршення екологічної ситуації в країні (6-10 % від загального об’єму забруднення навколишнього середовища припадає на військову діяльність).
Ситуація, що склалася в Україні, пояснюється не небажанням керівництва Збройних Сил України чи особового складу прийняти активну участь у поліпшенні екологічного стану навколишнього середовища, а, в першу чергу, важким економічним становищем, в якому опинилася наша армія, коли на протязі дванадцяти років фінансування Міністерства оборони проводиться за залишковим принципом. Незадовільно фінансуються природоохоронні заходи в військах та Програма реабілітації територій, забруднених унаслідок військової діяльності, на 2002-2015 роки (всього 10% від необхідного фінансування).
На наш погляд, виходом із існуючої ситуації, який не потребує значних фінансових витрат на впровадження і характеризується високою ефективністю підвищення рівня екологічної безпеки та поліпшення стану навколишнього середовища у Збройних Силах, є впровадження системи управління екологічною безпекою на основі стандарту ISO 14001.
Як свідчить досвід країн НАТО, одночасно зі створенням самої системи слід добре попрацювати над проектуванням інформаційно-аналітичної системи, яка необхідна для всебічної підтримки її роботи. Ця розробка є важливою і відповідальною, тому що від неї у значній мірі залежить оперативність, достовірність та якість екологічної інформації, яка буде оброблятися в системі.
В країнах, що входять до блоку НАТО, широке розповсюдження отримав системний підхід, який при оцінці життєвого циклу різного роду природно-техногенних систем спирається на поняття екологічного балансу. При реєстрації екологічних даних військовий об’єкт розглядається як відкрита ієрархічна військово-технічна система (ВТС), яка має техногенні фактори впливу на навколишнє середовище і перетворює матеріальні та енергетичні ресурси у корисну дію за своїм призначенням, та виділяє на протязі свого життєвого циклу у навколишнє середовище відходи.
При системному аналізі факторів впливу військової діяльності на навколишнє середовище окрема військова частина розбивається на структурно і функціонально поєднані об'єкти, кожен з яких має свою екологічну групу. Ці екологічні групи проводять реєстрацію техногенних впливів на навколишнє середовище і заповнюють інформацію згідно із шаблонами, яка класифікується за такими групами:
1. Теплоспоживання.
2. Електроспоживання.
3. Водоспоживання.
4. Емісія.
5. Стічна вода.
6. Тверді та рідкі відходи.
7. Запах.
8. Шум.
9. Вібрації.
10. Небезпека.
11. Кількість хворих особового складу.
12. Споживання сировини.
У військовій частині на основі цих даних формується заява про екологічний стан навколишнього середовища, яка включає ті ж самі дані по підрозділам (військовим об’єктам), але узагальнені за військову частину. Документ, що формується на основі цих даних для вищого військового командування, називається "зеленим" звітом про стан навколишнього середовища у військовій частині на даний період.
Екологічні дані, вибрані для включення в заяву про навколишнє середовище, схвалюються вищим керівництвом чи командиром військової частини. Заява також повинна містити в собі інформацію про важливі відхилення, як наприклад, екологічні надзвичайні ситуації та інші незаплановані техногенно-небезпечні події. Великі зміни даних з попереднього року повинні бути обґрунтовані й пояснені. Прикладом цього є раптовий ріст енергоспоживання, зміна чисельності особового складу чи використання нових матеріалів.
Офіцер, відповідальний за екологічну безпеку, на основі інформації з екологічних груп забезпечує актуальність даних та відповідність їх екологічній ситуації. З внутрішньої бази даних згідно зі стандартом ISO 14001 крім конкретних екологічних даних можна також вибрати іншу важливу інформацію про військову частину, що відображає функціональні процедури системи:
1. Екологічна Стратегія Збройних Сил.
2. Екологічна політика військової частини.
3. Екологічні цілі і задачі військової частини.
4. Інформація про екологічні проекти й особливі сфери їх дії.
Розвиток воєнно-техногенного навантаження на навколишнє середовище. Об’єктивні екологічні дані з внутрішньої бази даних передаються Командуванню через старший по ієрархії орган підпорядкування. На основі всіх даних, що отримані із підпорядкованих військових частин, узагальнюється заява про екологічний стан навколишнього середовища по відповідному рівню командування. Цей документ, як правило, уже сформований для передачі інформації про свої екологічні показники вищому органу і Командуванню, а також зацікавленій цивільній владі.
Кожен рівень військового командування повинен сповіщати про кількісні характеристики споживання енергії, води і сировини, а також кількісні характеристики емісій в повітря, воду і ґрунт. Крім того кількість відходів і їхніх типів також публікується в загальній базі даних.
Таким чином, база даних дає можливість кожному органу за ієрархією підпорядкування фокусувати погляд на техногенні фактори впливу на навколишнє середовище, що важливі для цього військового органу. Структура бази даних і її зміст, а також можливість ефективного використання аналітичної інформації значною мірою залежать від правильності вибору структури і наповнення таблиць, що входять до бази даних. Очевидно, якщо узагальнити інформацію, що входить до екологічного паспорту військової частини, то можна сформувати відповідну структуру таблиць реляційної бази даних. На сьогоднішній день необхідно окреслити ті головні задачі, що є основними при розробці інформаційно-аналітичної системи підтримки роботи для системи управління екологічною безпекою Збройних Сил України:
1. Структурна організація інформаційно-аналітичної системи.
2. Методи проектування бази даних екологічного контролю СКСНС.
3. Архітектура бази даних СКСНС.
4. Особливості аналітичної обробки інформації в базі даних.
5. Особливості формування звітів по інформації з бази даних.
На порозі нового тисячоліття, коли екологічна обстановка в Україні погіршилася настільки, що питання "бути чи не бути?" із риторичного стало повсякденною реальністю виживання українського народу, суспільства і держави в умовах тотальної техногенної кризи, питання екології військової діяльності набули надзвичайної актуальності. За оцінками експертів Збройні Сили вносять значний вклад в погіршення екологічної ситуації в країні (6-10 % від загального об’єму забруднення навколишнього середовища припадає на військову діяльність).
Ситуація, що склалася в Україні, пояснюється не небажанням керівництва Збройних Сил України чи особового складу прийняти активну участь у поліпшенні екологічного стану навколишнього середовища, а, в першу чергу, важким економічним становищем, в якому опинилася наша армія, коли на протязі дванадцяти років фінансування Міністерства оборони проводиться за залишковим принципом. Незадовільно фінансуються природоохоронні заходи в військах та Програма реабілітації територій, забруднених унаслідок військової діяльності, на 2002-2015 роки (всього 10% від необхідного фінансування).
На наш погляд, виходом із існуючої ситуації, який не потребує значних фінансових витрат на впровадження і характеризується високою ефективністю підвищення рівня екологічної безпеки та поліпшення стану навколишнього середовища у Збройних Силах, є впровадження системи управління екологічною безпекою на основі стандарту ISO 14001.
Як свідчить досвід країн НАТО, одночасно зі створенням самої системи слід добре попрацювати над проектуванням інформаційно-аналітичної системи, яка необхідна для всебічної підтримки її роботи. Ця розробка є важливою і відповідальною, тому що від неї у значній мірі залежить оперативність, достовірність та якість екологічної інформації, яка буде оброблятися в системі.
В країнах, що входять до блоку НАТО, широке розповсюдження отримав системний підхід, який при оцінці життєвого циклу різного роду природно-техногенних систем спирається на поняття екологічного балансу. При реєстрації екологічних даних військовий об’єкт розглядається як відкрита ієрархічна військово-технічна система (ВТС), яка має техногенні фактори впливу на навколишнє середовище і перетворює матеріальні та енергетичні ресурси у корисну дію за своїм призначенням, та виділяє на протязі свого життєвого циклу у навколишнє середовище відходи.
При системному аналізі факторів впливу військової діяльності на навколишнє середовище окрема військова частина розбивається на структурно і функціонально поєднані об'єкти, кожен з яких має свою екологічну групу. Ці екологічні групи проводять реєстрацію техногенних впливів на навколишнє середовище і заповнюють інформацію згідно із шаблонами, яка класифікується за такими групами:
1. Теплоспоживання.
2. Електроспоживання.
3. Водоспоживання.
4. Емісія.
5. Стічна вода.
6. Тверді та рідкі відходи.
7. Запах.
8. Шум.
9. Вібрації.
10. Небезпека.
11. Кількість хворих особового складу.
12. Споживання сировини.
У військовій частині на основі цих даних формується заява про екологічний стан навколишнього середовища, яка включає ті ж самі дані по підрозділам (військовим об’єктам), але узагальнені за військову частину. Документ, що формується на основі цих даних для вищого військового командування, називається "зеленим" звітом про стан навколишнього середовища у військовій частині на даний період.
Екологічні дані, вибрані для включення в заяву про навколишнє середовище, схвалюються вищим керівництвом чи командиром військової частини. Заява також повинна містити в собі інформацію про важливі відхилення, як наприклад, екологічні надзвичайні ситуації та інші незаплановані техногенно-небезпечні події. Великі зміни даних з попереднього року повинні бути обґрунтовані й пояснені. Прикладом цього є раптовий ріст енергоспоживання, зміна чисельності особового складу чи використання нових матеріалів.
Офіцер, відповідальний за екологічну безпеку, на основі інформації з екологічних груп забезпечує актуальність даних та відповідність їх екологічній ситуації. З внутрішньої бази даних згідно зі стандартом ISO 14001 крім конкретних екологічних даних можна також вибрати іншу важливу інформацію про військову частину, що відображає функціональні процедури системи:
1. Екологічна Стратегія Збройних Сил.
2. Екологічна політика військової частини.
3. Екологічні цілі і задачі військової частини.
4. Інформація про екологічні проекти й особливі сфери їх дії.
Розвиток воєнно-техногенного навантаження на навколишнє середовище. Об’єктивні екологічні дані з внутрішньої бази даних передаються Командуванню через старший по ієрархії орган підпорядкування. На основі всіх даних, що отримані із підпорядкованих військових частин, узагальнюється заява про екологічний стан навколишнього середовища по відповідному рівню командування. Цей документ, як правило, уже сформований для передачі інформації про свої екологічні показники вищому органу і Командуванню, а також зацікавленій цивільній владі.
Кожен рівень військового командування повинен сповіщати про кількісні характеристики споживання енергії, води і сировини, а також кількісні характеристики емісій в повітря, воду і ґрунт. Крім того кількість відходів і їхніх типів також публікується в загальній базі даних.
Таким чином, база даних дає можливість кожному органу за ієрархією підпорядкування фокусувати погляд на техногенні фактори впливу на навколишнє середовище, що важливі для цього військового органу. Структура бази даних і її зміст, а також можливість ефективного використання аналітичної інформації значною мірою залежать від правильності вибору структури і наповнення таблиць, що входять до бази даних. Очевидно, якщо узагальнити інформацію, що входить до екологічного паспорту військової частини, то можна сформувати відповідну структуру таблиць реляційної бази даних. На сьогоднішній день необхідно окреслити ті головні задачі, що є основними при розробці інформаційно-аналітичної системи підтримки роботи для системи управління екологічною безпекою Збройних Сил України:
1. Структурна організація інформаційно-аналітичної системи.
2. Методи проектування бази даних екологічного контролю СКСНС.
3. Архітектура бази даних СКСНС.
4. Особливості аналітичної обробки інформації в базі даних.
5. Особливості формування звітів по інформації з бази даних.
