Соціологічне дослідження “Ставлення військовослужбовців і цивільного персоналу центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Національної академії оборони України до євроатлантичної інтеграції України”
Ставлення військовослужбовців та цивільного персоналу ЦАМО України, ГШ ЗС України та НАОУ до вступу України до НАТО є більш позитивним, ніж в цілому по країні, але ідея євроатлантичної інтеграції все ж не є домінуючою у військовому середовищі.
Опитування військовослужбовців і цивільного персоналу Центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Національної академії оборони України показало наявність у військовому середовищі більш високого рівня підтримки євроатлантичної інтеграції України у порівнянні з аналогічними показниками в цілому по країні.
Так, за даними Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 502) потенціал прихильників вступу до НАТО серед населення України становить 30,9 % (за результатами опитування 2006 року), водночас за результатами даного соціологічного дослідження потенціал прихильників вступу до НАТО серед військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ становить 40,3%.
Серед населення України готові проголосувати на референдумі “за вступ до НАТО”, згідно з даними Державної цільової програми 24,2 %, за інформацією соціологічної служби Центру Разумкова – 17,8 % (опитування проведено з 17 по 24 грудня 2008 року), серед військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ – 34,6 %.
Ставлення військовослужбовців і цивільного персоналу центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Національної академії оборони України до євроатлантичної інтеграції України
(витяг з аналітичного звіту за результатами соціологічного дослідження)
З метою отримання якісної інформації та зважаючи на актуальність проблеми, визначені завдання та чисельність генеральної сукупності, за згодою з замовником, в ході дослідження був опитаний весь особовий склад визначених структурних підрозділів МО України, ГШ ЗС України та НАОУ, присутній на службі у дні, визначені для опитування (за виключенням тих осіб, які перебували у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та були відсутні з інших поважних причин). Анкетне опитування було проведено з 20 по 28 січня 2009 року.
Дослідженням було охоплено 2 127 осіб (67,3% від списочної чисельності), з них у:
· центральному апараті МО України –951 особа (83,5 % );
· Генеральному штабі ЗС України – 476 осіб (79,2 %);
· НАОУ – 700 осіб (49,3%), з них:
постійного складу – 487 осіб (40,4%);
змінного складу – 213 осіб (99,1%).
Співвідношення між військовослужбовцями та цивільним персоналом виявилося таким: військовослужбовці – 48,5 %, цивільний персонал – 51,5 %, з нихза місцем служби:
· ЦАМО України – 14,8 % військовослужбовців, 85,2 % цивільного персоналу;
· ГШ ЗС України – 78,8 % військовослужбовців, 21,2 % цивільного персоналу;
· НАОУ – 76,5 % військовослужбовців, 23,5 % цивільного персоналу.
Чисельність опитаних респондентів є репрезентативною та за своєю структурою відповідає вимогам і повністю відображає генеральну сукупність.
Результати соціологічного дослідження
Запропоновані результати соціологічного дослідження ґрунтуються на підході, метою якого було з’ясування особливості диспозицій щодо євроатлантичного вибору не лише з точки зору уявлень респондентів про обізнаність, а й з урахуванням мотивації відповідного вибору.
Також у дослідженні представлені відповіді на питання про очікувані позитивні та негативні наслідки вступу до НАТО, про доцільні, на думку респондентів, темпи руху в бік євроатлантичної інтеграції, з’ясовані джерела інформації про НАТО тощо.
1. Соціально-демографічні ознаки респондентів
Респонденти, які брали участь в опитуванні, відносяться до різних категорій військовослужбовців та цивільного персоналу за місцем та терміном проходження військової (державної) служби, діяльності, за військовим званням та рангом державного службовця, віком та освітою, рівнем займаної посади та політичними вподобаннями.
У своєї більшості респонденти це – особи віком від 31 до 50 років (64,7%). Якщо це військовослужбовці, то це старші офіцери (87,6%), якщо працівники, то 9 – 10 рангу (44,8%), які займають посаду рівня нижче начальника відділу (76,8%). Більшість респондентів (і військовослужбовці і цивільні) мають військову освіту ( 66,9%) оперативно-тактичного (55,2%) та тактичного рівнів (34,8%). Враховуючи те, що багато військовослужбовців, закінчивши свою військову кар’єру, залишаються працювати у структурах МО України, ГШ ЗС України та НАОУ, серед опитаного цивільного персоналу ЗС України 24,3 % мають військову освіту. Термін служби (військової, державної), роботи у МОУ, ГШ ЗСУ або НАОУ – від 11 до 20 та більше років (70,7%). За політичними вподобаннями – на попередніх виборах 26,5% респондентів віддали перевагу Партії регіонів, 24,5% не приймали участь у виборах, 18,0% – БЮТ, 8,9% – НУНС.
2. Ставлення респондентів до перспективи вступу України до НАТО
Який із варіантів найбільш відповідає національним інтересам України?
Вступ до НАТО 33,8% респондентів вважають таким, щонайбільш відповідає національним інтересам України (37,2 % військовослужбовців та 30,3 % цивільного персоналу). Тенденція, що більший відсоток військовослужбовців, ніж цивільного персоналу підтримує таку думку, простежується в усіх трьох структурах.
Вступ до військового союзу країн СНД підтримує досить невелика частка респондентів (15,8%), але серед військовослужбовців (17,0 %) прихильників цієї ідеї більше, ніж серед цивільного персоналу (13,5 %).
Враховуючи те, що у найближчі десятиліття визнання міжнародною спільнотою України нейтральною державою практично неможливо, підтримка майже чвертю опитаних (24,3 %) нейтрального статусу України свідчить про низьку обізнаність та нерозуміння сутності цього питання.
Підтримка вступу до НАТО як ідеї, що найбільш відповідає інтересам України, прямо пропорційна рівню посади респондентів – чим вище посада, тим більший відсоток підтримки євроатлантичного курсу України (31,0 %, 39,0 %, 52,6 %).
Така ж прямо пропорційна залежність спостерігається за рівнем освіти (32,3 %, 33,0 %, 36,4 %, 36,6 %).
За віком отримано зворотну залежність – чим старше респонденти, тим менш тих, хто вважає вступ до НАТО оптимальним курсом для України (45,1 %; 35,1 %; 34,1 %; 28,1 %).
Чи підтримуєте Ви особисто вступ України до НАТО?
Вступ України до НАТО (як особистий вибір) підтримує повністю або скоріше підтримує 40,3%респондентів, 49,8 % не підтримує або скоріше не підтримує.
Лише 20,6% респондентів у повній мірі особисто підтримують вступ України до НАТО, при цьому військовослужбовці більшою мірою підтримують цю ідею (23,3 %), ніж цивільний персонал (17,4 %).
Зовсім не підтримують (як особистий вибір) вступ України до НАТО – 27,6 % респондентів, причому військовослужбовці – меншою мірою (22,9 %), ніж цивільний персонал (28,4 %).
Хто найбільше зацікавлений у вступі України до НАТО?
Майже половина респондентів (50,7 %) поєднують вступ України до НАТО з зацікавленістю лише однієї особи – Президента України В.Ющенко, 38,4 % вважають, що в цьому зацікавлені Сполучені Штати Америки і лише 10,5 % респондентів бачать в цьому зацікавленість усього населення України.
При цьому, необхідно зазначити, що наведені показники майже одностайні та не залежать від місця служби (роботи).
Це свідчить, що особовий склад усіх опитаних структур, окрім названих чинників (Президент України та США), не вбачає іншої ні внутрішньої, ні зовнішньої зацікавленості у вступі України до НАТО.
Що думаєте відносно часу можливого вступу України до НАТО?
Лише 14,8 % респондентів вважає, що до НАТО треба вступати якомога скоріше. Причому, й військовослужбовці й цивільний персонал МО України та НАОУ відповідали на це питання практично тотожно (на рівні 13-15 %).
25,0 % респондентів вважає, що це не можна робити ні за яких обставин – ця цифра практично збігається з кількістю тих, хто не підтримує вступ України до НАТО на рівні особистого сприйняття(27,6 %).
Практично у половини респондентів (49,9 %) сприйняття вступу до НАТО пов’язано з більш-менш віддаленою часовою перспективою.
3. Самооцінка рівня інформованості респондентів стосовно блоку НАТО та наслідків вступу України до НАТО.
Чи достатньо інформовані відносно діяльності блоку НАТО, наслідків вступу України до НАТО?
Стосовно інформованості, відповіді респондентів розподілилися наступним чином: 58,1 %, респондентів вважають себе достатньо інформованими, 33,4 % – не достатньо інформованими.
Але, серед тих, хто вважає себе добре поінформованим, лише близько половини ( 48,7 %) відповіли правильно на питання-фільтр (мета співробітництва Україна-НАТО).
Чи достатньо держава інформує суспільство про блок НАТО та наслідки вступу України до НАТО?
Лише 15,5 % респондентів відповіли, що інформації про блок НАТО, яку отримує суспільство від держави, достатньо. Більше половини вважають, що такої інформації недостатньо (51,7 %), а 32,8 % респондентів вважає, що корисної інформації взагалі практично немає.
4. Уявлення респондентів про блок НАТО
Чим є НАТО?
оборонний блок західних держав, створений для забезпечення колективної безпеки – 44,5 %;
інструмент впливу США на політичні процеси у світі – 42,1 %;
найбільш могутня та впливова воєнно-політична структура сучасності – 31,5 %;
воєнно-політичний блок, створений США після 2 світової війни для протидії СРСР – 30,1 %; воєнно-політичний союз держав, об’єднаний спільною системою демократичних цінностей – 22,3 %.
За те, що НАТО, є агресивним блоком, який забезпечує експансію Заходу за допомогою військової сили, висловилися лише 14,5 % респондентів.
Водночас, за те що НАТО є миротворчою міжнародною організацією висловилося лише 6,8 %.
Чому позитивно ставитесь до НАТО?
Головним аргументом позитивного ставлення респондентів до НАТО є те, що вступ до Альянсу дозволить зміцнити та модернізувати українську армію (30,0 %). Вибір цієї відповіді в даному дослідженні обумовлено професійною діяльністю респондентів, тому цю відповідь військовослужбовці (33,3%) обирали частіше, ніж цивільний персонал (27,8%).
Чому негативно ставитесь до НАТО?
Головним аргументом негативного ставлення до НАТО, з точки зору респондентів, є те, що зі вступом до Альянсу значно погіршаться двосторонні відносини з Росією – 55,9% (військовослужбовці – 60,3 %, цивільний персонал – 51,6 %) та “загострить напругу в українському суспільстві” – 38,8% (військовослужбовці – 41,0 %; цивільний персонал – 34,0 %).
Висновки:
1. Таким чином, отримані результати показали, що Ставлення військовослужбовців та цивільного персоналу ЦАМО України, ГШ ЗС України та НАОУ до вступу України до НАТО є більш позитивним, ніж в цілому по країні, але ідея євроатлантичної інтеграції все ж не є домінуючою у військовому середовищі.
Однозначного ставлення військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ стосовно вступу/не вступу України до НАТО не простежується, хоча спостерігається тенденція більш активної підтримки ідеє вступу України до НАТО серед військовослужбовців ніж серед цивільного персоналу.
Якщо 20,6 % респондентів повністю підтримують вступ України до НАТО, то лише 14,8 % вважають, що це треба робити якомога скоріше, тобто навіть ті респонденти, які позиціонують себе як прихильники вступу України до НАТО, не впевнені у тому, що це рішення потрібно штучно прискорювати.
Практично у половини респондентів сприйняття вступу до НАТО пов’язано з більш-менш віддаленою часовою перспективою. Ідея ПДЧ/РНП підтримується у два рази активніше, ніж вступ до НАТО.
Зазначене дозволяє зробити висновок, що респонденти не підтримують не стільки зближення з Альянсом та шлях євроатлантичної інтеграції України, скільки ті терміни і ту поспішність, з якою робляться кроки у бік НАТО.
2. Більшість респондентів вважають себе достатньо поінформованими відносно діяльності блоку НАТО та наслідків вступу України до НАТО але близько третини респондентів не вважають себе такими.
Аналіз даних показує, що високий рівень інформованості респондентів про НАТО не перетворюється автоматично на установку щодо позитивного сприйняття вступу до цієї організації. Навпаки, у групі тих, хто вважає себе добре поінформованими, відсоток противників вступу до НАТО значно вищий (48,8 %), ніж прихильників (37,3 %). Інформованість пов'язана не стільки з прихильністю, скільки з більш чіткою поляризацію думок.
3. Близько половиниреспондентів вважають що НАТО це оборонний блок західних держав, створений для забезпечення колективної безпеки і сприймають вплив НАТО на політичну ситуацію в світі як позитивний та скоріше позитивний.
Лише сьома частина респондентів вважає НАТО агресивним блоком, який забезпечує експансію Заходу за допомогою військової сили(за даними Центру Разумкова 42,8 % українців вважають НАТО агресивним блоком).
Зважаючи на отримані дані бачимо, що військове середовище певною мірою позбавилося від стереотипів та упередженості попередніх “радянських” років – у свідомості військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ НАТО вже не поєднується з “образом ворога”, який загрожує безпеці країни. Особовий склад намагається формувати думку стосовно НАТО за об’єктивною інформацією, хоча гостро відчуває її брак.
Але та квапливість керівництва країни, з якою воно намагалося приєднатися до євроатлантичного блоку принесло свої негативні плоди – формуються нові стереотипи, один з них, що у вступі України до НАТО зацікавлений не український народ в цілому, а Сполучені Штати Америки, щоб у такий способом впливати на політичні процеси у регіоні і у світі.
