Соціологічне дослідження “Ставлення військовослужбовців і цивільного персоналу центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Національної академії оборони України до євроатлантичної інтеграції України” проведено з 16 січня по 9 лютого 2009 року.
Метою дослідження стало визначення ставлення військовослужбовців і цивільного персоналу до євроатлантичної інтеграції України, визначення різних типів ставлень.
Всього було опитано 2 127 респондентів, що забезпечило помилку вибірки на рівні 1,5 %.
В цілому за результатами соціологічного дослідження можна зробити такі висновки:
- питання про вступ України до НАТО неоднозначно оцінюється військовослужбовцями та цивільним персоналом МО України, ГШ ЗС України та НАОУ: вступ України до НАТО підтримує повністю або скоріше підтримує 40,3 % респондентів, а 49,8 % не підтримує або скоріше не підтримує;
- головними аргументами позитивного ставлення до НАТО є те, що вступ до Альянсу дозволить: підвищити обороноздатність держави; зміцнити та модернізувати українську армію; дасть гарантії територіальної цілісності та національної безпеки Україні; прискорить інтеграцію України в Євросоюз;
- головними аргументами негативного ставлення до НАТО є те, що вступ до Альянсу: значно погіршить двосторонні відносини з Росією; загострить напругу в суспільстві; змусить українських солдат брати участь у військових операціях в інтересах США; знищить оборонно-промисловий комплекс Держави;
- таким, що найбільш відповідає національним інтересам України, вступ до НАТО вважають 32,7 % респондентів;
- приєднання України до Плану дій щодо членства (Річної національної програми) підтримує 41,1 % респондентів, не підтримує – 39,2 %;
- практично у половини респондентів (49,9 %) сприйняття вступу до НАТО пов’язано з більш-менш віддаленою часовою перспективою, лише 14,8 % вважають, що Україні треба вступати до НАТО якомога скоріше;
- більшість опитаних (46,1 %) вважає, що референдум необхідно проводити напередодні вступу, 36,1 % - проводити “зараз”, а взагалі не вважають за потрібне його проводити – 9,6 %;
- якщо б референдум з приводу вступу України до НАТО проводився “завтра” 34,6 % респондентів проголосували б “за”, а 42,5 % - “проти”;
- більшість респондентів вважають себе достатньо поінформованими відносно діяльності блоку НАТО та наслідків вступу України до НАТО (58,1 %), але близько третини (33,4 %) не відчувають себе такими, цивільний персонал вважає себе менше інформованим (не інформовані 40,8 %), ніж військовослужбовці (не інформовані 29,9 %);
- респонденти вважають, що вони володіють достатнім обсягом об’єктивної інформації стосовно блоку НАТО, щоб сформувати своє ставлення до НАТО – 57,2 %, сформувати своє особисте ставлення до перспектив та наслідків вступу України до НАТО – 53,6 %, щоб якісно виконувати свої професійні обов’язки – 51,8 %;
- лише 15,5 % респондентів вважає, що держава достатньо інформує суспільство про блок НАТО, про наслідки вступу України до НАТО, більш половини респондентів вважає (51,7%), що така інформація є, але її недостатньо;
- висока оцінка респондентами власного рівня інформованості про НАТО не перетворюється автоматично на установку щодо позитивного сприйняття вступу до цієї організації. Навпаки, у групі тих, хто вважає себе добре поінформованими, відсоток противників вступу до НАТО значно вищий, ніж прихильників. Інформованість, а як наслідок обізнаність та ставлення, пов'язані не стільки з прихильністю, скільки з чіткішою поляризацію думок;
- з критеріями відповідності держави і збройних сил вимогам НАТО добре ознайомленими вважають себе 51,8 % респондентів, зі змістом Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції ознайомлені лише 28,4 %;
- джерела отримання респондентами інформації про НАТО: телебачення (радіо) – 61,5 %, за місцем служби (роботи) – 37,1 %, із службових документів – 22,0 %;
- військове середовище значною мірою позбавилося від стереотипів та упередженості попередніх “радянських” років – у свідомості військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ НАТО вже не поєднується з “образом ворога”, який загрожує безпеці країни;
- думки респондентів щодо впливу НАТО на політичну ситуацію у світі розподілились наступним чином: позитивний та скоріше позитивний вплив – 45,4 %, негативний та скоріше негативний вплив – 35,5 %, лише 14,5 % респондентів вважає, що НАТО є агресивним блоком, який забезпечує експансію Заходу за допомогою військової сили;
- на думку респондентів при вступі до НАТО обороноздатність ЗС України підвищиться – 44,2 %, залишиться на попередньому рівні – 21,7 %, знизиться – 13,5 %;
- приблизно таким же чином розподілились відповіді на питання стосовно військового співробітництва ЗС України з НАТО: 44,2 % респондентів вважають, що його необхідно розширювати, 28,0 % – залишити на сучасному рівні, 17,0 % зменшувати;
- респонденти вважають, що найбільш потребують вирішення та вирішаться при вступі до НАТО соціально-побутові проблеми: соціальна захищеність військовослужбовців (43,2 %), рівень грошового забезпечення (41,3 %). Рівень бойової підготовки (29,3 %) був обраний лише третім пріоритетом;
- суттєвого покращення особисто для себе (у професійній діяльності, у побуті, у перспективах на майбутнє) після вступу України до НАТО очікують лише 21,6 % респондентів, несуттєвого – 17,7 %, у те, що все залишиться без змін особисто для них – чверть усіх респондентів (25,2 %), а майже десята частина (9,9 %) вважає, що для них все погіршиться;
- у ході соціологічного дослідження виявлено залежність характеру ставлення респондентів до вступу України до НАТО від наступних соціально-демографічних характеристик респондентів:
пряма від рівня посади, освіти (чим вище рівень посади, освіти, тим більш позитивним є ставлення до вступу до НАТО);
зворотна від віку (чим старше вік, тим більш негативним є ставлення до вступу до НАТО);
місця служби/роботи (найбільше прихильників у ГШ ЗС України);
відношення до військової служби (військовослужбовці більш активно підтримують вступ до НАТО, ніж цивільний персонал);
- у військовому середовищі більш високий рівень підтримки євроатлантичної інтеграції України у порівнянні з аналогічними показниками в цілому по країні - готові проголосувати на референдумі “за вступ до НАТО” серед військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ – 34,6 %, серед населення України згідно з даними Державної цільової програми 24,2 %, за інформацією соціологічної служби Центру Разумкова – 17,8 % (опитування 17-24.12.08),
- “за” і “проти” респондентів виявилися внутрішньо системно аргументованими, а тому сподіватися на зміни лише під впливом нарощування інформаційної кампанії старими методами не доводиться. Традиційні аргументи і докази будуть блокуватися у процесі сприйняття і навряд чи зможуть забезпечити суттєву зміну ставлення військовослужбовців та цивільного персоналу до вступу України в НАТО, тому потрібен пошук нових контекстів, у яких інформація про блок буде формуватися в іншій системі аргументів.
На сайті розміщено загальні результати соціологічного дослідження. З питань отримання більш детальної інформації Ви можете звернутись до Центру воєнної політики та політики безпеки.
Метою дослідження стало визначення ставлення військовослужбовців і цивільного персоналу до євроатлантичної інтеграції України, визначення різних типів ставлень.
Всього було опитано 2 127 респондентів, що забезпечило помилку вибірки на рівні 1,5 %.
В цілому за результатами соціологічного дослідження можна зробити такі висновки:
- питання про вступ України до НАТО неоднозначно оцінюється військовослужбовцями та цивільним персоналом МО України, ГШ ЗС України та НАОУ: вступ України до НАТО підтримує повністю або скоріше підтримує 40,3 % респондентів, а 49,8 % не підтримує або скоріше не підтримує;
- головними аргументами позитивного ставлення до НАТО є те, що вступ до Альянсу дозволить: підвищити обороноздатність держави; зміцнити та модернізувати українську армію; дасть гарантії територіальної цілісності та національної безпеки Україні; прискорить інтеграцію України в Євросоюз;
- головними аргументами негативного ставлення до НАТО є те, що вступ до Альянсу: значно погіршить двосторонні відносини з Росією; загострить напругу в суспільстві; змусить українських солдат брати участь у військових операціях в інтересах США; знищить оборонно-промисловий комплекс Держави;
- таким, що найбільш відповідає національним інтересам України, вступ до НАТО вважають 32,7 % респондентів;
- приєднання України до Плану дій щодо членства (Річної національної програми) підтримує 41,1 % респондентів, не підтримує – 39,2 %;
- практично у половини респондентів (49,9 %) сприйняття вступу до НАТО пов’язано з більш-менш віддаленою часовою перспективою, лише 14,8 % вважають, що Україні треба вступати до НАТО якомога скоріше;
- більшість опитаних (46,1 %) вважає, що референдум необхідно проводити напередодні вступу, 36,1 % - проводити “зараз”, а взагалі не вважають за потрібне його проводити – 9,6 %;
- якщо б референдум з приводу вступу України до НАТО проводився “завтра” 34,6 % респондентів проголосували б “за”, а 42,5 % - “проти”;
- більшість респондентів вважають себе достатньо поінформованими відносно діяльності блоку НАТО та наслідків вступу України до НАТО (58,1 %), але близько третини (33,4 %) не відчувають себе такими, цивільний персонал вважає себе менше інформованим (не інформовані 40,8 %), ніж військовослужбовці (не інформовані 29,9 %);
- респонденти вважають, що вони володіють достатнім обсягом об’єктивної інформації стосовно блоку НАТО, щоб сформувати своє ставлення до НАТО – 57,2 %, сформувати своє особисте ставлення до перспектив та наслідків вступу України до НАТО – 53,6 %, щоб якісно виконувати свої професійні обов’язки – 51,8 %;
- лише 15,5 % респондентів вважає, що держава достатньо інформує суспільство про блок НАТО, про наслідки вступу України до НАТО, більш половини респондентів вважає (51,7%), що така інформація є, але її недостатньо;
- висока оцінка респондентами власного рівня інформованості про НАТО не перетворюється автоматично на установку щодо позитивного сприйняття вступу до цієї організації. Навпаки, у групі тих, хто вважає себе добре поінформованими, відсоток противників вступу до НАТО значно вищий, ніж прихильників. Інформованість, а як наслідок обізнаність та ставлення, пов'язані не стільки з прихильністю, скільки з чіткішою поляризацію думок;
- з критеріями відповідності держави і збройних сил вимогам НАТО добре ознайомленими вважають себе 51,8 % респондентів, зі змістом Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції ознайомлені лише 28,4 %;
- джерела отримання респондентами інформації про НАТО: телебачення (радіо) – 61,5 %, за місцем служби (роботи) – 37,1 %, із службових документів – 22,0 %;
- військове середовище значною мірою позбавилося від стереотипів та упередженості попередніх “радянських” років – у свідомості військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ НАТО вже не поєднується з “образом ворога”, який загрожує безпеці країни;
- думки респондентів щодо впливу НАТО на політичну ситуацію у світі розподілились наступним чином: позитивний та скоріше позитивний вплив – 45,4 %, негативний та скоріше негативний вплив – 35,5 %, лише 14,5 % респондентів вважає, що НАТО є агресивним блоком, який забезпечує експансію Заходу за допомогою військової сили;
- на думку респондентів при вступі до НАТО обороноздатність ЗС України підвищиться – 44,2 %, залишиться на попередньому рівні – 21,7 %, знизиться – 13,5 %;
- приблизно таким же чином розподілились відповіді на питання стосовно військового співробітництва ЗС України з НАТО: 44,2 % респондентів вважають, що його необхідно розширювати, 28,0 % – залишити на сучасному рівні, 17,0 % зменшувати;
- респонденти вважають, що найбільш потребують вирішення та вирішаться при вступі до НАТО соціально-побутові проблеми: соціальна захищеність військовослужбовців (43,2 %), рівень грошового забезпечення (41,3 %). Рівень бойової підготовки (29,3 %) був обраний лише третім пріоритетом;
- суттєвого покращення особисто для себе (у професійній діяльності, у побуті, у перспективах на майбутнє) після вступу України до НАТО очікують лише 21,6 % респондентів, несуттєвого – 17,7 %, у те, що все залишиться без змін особисто для них – чверть усіх респондентів (25,2 %), а майже десята частина (9,9 %) вважає, що для них все погіршиться;
- у ході соціологічного дослідження виявлено залежність характеру ставлення респондентів до вступу України до НАТО від наступних соціально-демографічних характеристик респондентів:
пряма від рівня посади, освіти (чим вище рівень посади, освіти, тим більш позитивним є ставлення до вступу до НАТО);
зворотна від віку (чим старше вік, тим більш негативним є ставлення до вступу до НАТО);
місця служби/роботи (найбільше прихильників у ГШ ЗС України);
відношення до військової служби (військовослужбовці більш активно підтримують вступ до НАТО, ніж цивільний персонал);
- у військовому середовищі більш високий рівень підтримки євроатлантичної інтеграції України у порівнянні з аналогічними показниками в цілому по країні - готові проголосувати на референдумі “за вступ до НАТО” серед військовослужбовців та цивільного персоналу МО України, ГШ ЗС України та НАОУ – 34,6 %, серед населення України згідно з даними Державної цільової програми 24,2 %, за інформацією соціологічної служби Центру Разумкова – 17,8 % (опитування 17-24.12.08),
- “за” і “проти” респондентів виявилися внутрішньо системно аргументованими, а тому сподіватися на зміни лише під впливом нарощування інформаційної кампанії старими методами не доводиться. Традиційні аргументи і докази будуть блокуватися у процесі сприйняття і навряд чи зможуть забезпечити суттєву зміну ставлення військовослужбовців та цивільного персоналу до вступу України в НАТО, тому потрібен пошук нових контекстів, у яких інформація про блок буде формуватися в іншій системі аргументів.
На сайті розміщено загальні результати соціологічного дослідження. З питань отримання більш детальної інформації Ви можете звернутись до Центру воєнної політики та політики безпеки.
