Слідчий комітет при прокуратурі (СКП) Росії стверджує, що під час конфлікту в Південній Осетії влітку 2008 року на боці Грузії воювали "найманці" з української націоналістичної організації УНА-УНСО.
Про це говориться в повідомленні, яке було опубліковано на сайті відомства в четвер, 4 березня.
"Встановлено, що в ході збройного конфлікту на території Республіки Південна Осетія в період з 8 по 11 серпня 2008 року на стороні грузинських збройних формувань брали участь найманці серед представників української націоналістичної організації УНА-УНСО, які діяли проти інтересів Російської Федерації і громадян Російської Федерації, - уточнює СКП. - Вербування, фінансування та інше матеріальне забезпечення найманців було організовано і здійснювалося співробітниками МВС Грузії".
Як і коли було встановлено факт участі українців у військовому конфлікті, відомство не уточнює.
Наприкінці 2008 року прокуратура РФ заявляла про те, що має у своєму розпорядженні дані про участь в конфлікті у Південній Осетії найманців з України, Туреччини, Чехії та США.
"Ми отримали неспростовні докази участі у цих подіях представників української націоналістичної організації УНА-УНСО", - заявляв тоді голова СКП Олександр Бастрикін.
Він уточнив, що участь представників УНА-УНСО на боці Грузії доводять у тому числі і знайдені в селі Очабеті Цхінвальського району особисті речі, фотографії, польова форма, записні книжки бійців, а також наказ від 27 липня 2008 року МВС Грузії, що закріплює за командиром підрозділу УНА-УНСО стрілецької зброї.
Офіційний Київ стверджує, що українці не брали участі у військовому конфлікті.
Нові кримінальні справи
СКП 4 березня також повідомив, що в ході розслідування кримінальної справи про геноцид і масові вбивства громадян Росії в Південній Осетії в серпні 2008 року відомство отримало докази того, що грузинські військові здійснили низку інших злочинів.
На підставі цього Слідчий комітет прийняв рішення порушити справу за частиною 1 статті 356 (застосування заборонених засобів і методів ведення війни), частини 2 статті 359 (найманство) і частини 1 статті 360 КК РФ (напад на осіб та установи, які користуються міжнародним захистом) .
За даними слідства, під час збройного конфлікту в Південній Осетії грузинські військові використовували проти цивільного населення республіки важке наступальне озброєння невибіркової дію, а також заборонені міжнародними конвенціями касетні боєприпаси та 500-кілограмові авіаційні бомби.
Крім того, СКП отримав докази навмисних убивств та викрадення мирних мешканців, а також невиправданого насильства щодо військовополонених і незаконно затриманих цивільних.
Крім цього, було встановлено факт нападу на російських миротворців і установи, що користуються міжнародним захистом, вказує СКП.
Інформація про те, що перелік статей для проведення кримінального переслідування може бути розширено, з'являлася ще в грудні 2008 року.
Тоді голова СКП РФ Олександр Бастрикін заявив, що Слідчий комітет вивчає можливість висунення звинувачень за статтями 356, 359 і 360, а також за статтею 353 КК РФ (планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивної війни).
Війна в Південній Осетії
Росія визнала незалежність Абхазії і Південної Осетії в 2008 році після військового конфлікту з Грузією. Крім Москви їх новий статус визнали Венесуела, Нікарагуа і Республіка Науру. Грузія наполягає, що невизнані республіки входять до її складу.
У вересні минулого року незалежна комісія ЄС оприлюднила доповідь щодо війни на Кавказі, в якій сказано, що обстріл Цхінвалі грузинськими збройними силами в ніч з 7 на 8 серпня 2008 року поклав початок масштабному збройному конфлікту, хоча це був лише кульмінаційний момент тривалого періоду наростання напруженості, провокацій і інцидентів.
При цьому автори доповіді заявили, що "більша частина дій російських військових вийшла далеко за рамки доцільних заходів щодо захисту" своїх миротворців. У тексті зазначається, що всі сторони конфлікту, у тому числі російські, грузинські та південноосетинські війська, порушили міжнародні закони про права людини.
У січні 2010 року уряд країни схвалив стратегію щодо Абхазії і Південної Осетії. Документ називається Участь шляхом співробітництва і передбачає тільки мирні методи врегулювання конфлікту.
За матеріалами: КорреспонденТ.net
