У січні 2015-го ми представили свій погляд на російську агресію, її геополітичні джерела та форми, а також відзначили ключові кроки, які слід зробити Україні для подолання наслідків гібридної війни.

Перші місяці початку дії зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом справили суперечливе враження.

Чому і як миротворча місія ООН могла б вирішити проблему в Донбасі.

Країни ЄС торгують військовою технікою з Росією, яка окупувала Крим і Донбас і вбила тисячі українців.

Міркування щодо неминучості необхідних змін

У політиці (зокрема зовнішній) відсутність вибору є свідченням глибокої кризи. Тому твердження, що той чи інший переговорний процес не має альтернатив, тобто не може бути трансформованим, лише озвучує ситуацію безвиході. Безперечно, будь-які переговори час від часу опиняються в глухому куті, однак неможливо довіку в цьому куті залишатися, вперто позбавляючи себе права на зовнішньополітичний вибір.

Пожалуй, каждому человеку на Западе, особенно американцу, известно выражение «арсенал демократии».

Война, развязанная Москвой в отношении Украины, ни в коей мере не может трактоваться как региональный конфликт, ибо цели, которые уже преследует Кремль,

Міністерство оборони і Збройні сили у 2015 р. переживали бурхливий процес зростання та перетворень, і, щоб оцінити вектори розвитку, треба подивитися на пріоритети й основні досягнення за підсумками року.

Российский разбой утомил Европу. Путин действует как LEFTY в теннисе – посылая мяч в «неудобную» для соперника зону корта.

Бойові дії втратили будь-яку інтенсивність. Ні українська армія, ні противник не проводять бойових операцій.