Switch to desktop

10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗМІН НОВОГО ЗАКОНУ ПРО УДОСКОНАЛЕННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБОВ'ЯЗКУ ТА ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку», яким було внесено зміни до 43 законів.

Зазначеним Законом удосконалено:

- організаційно-правові засади комплектування Збройних Сил України високопрофесійним особовим складом, як у мирний час, так і в особливий період;

- систему військового обліку, яку узгоджують зі стандартами НАТО.

Фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) проаналізували документ і визначили 10 найважливіших змін, які необхідно врахувати в роботі.

Зміна 1: Перетворення військових комісаріатів на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки

На заміну військових комісаріатів (військкоматам) прийшли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та Сп), які, зокрема, перевірятимуть органи місцевого самоврядування, державні органи та установи, організації та підприємства і притягуватимуть до відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зміна 2: Впровадження нового виду військової служби - за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

До цього часу види військової служби поділялись на:

- строкову;

- за призовом під час мобілізації на особливий період;

- за призовом осіб офіцерського складу;

- за контрактом.

До зазначених видів служби додався новий: військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (абз. 9 ч. 6 ст. 2 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу»).

Зміна 3: Перелік документів, який подає кандидат на роботу, доповнено військово-обліковим документом

Відтепер, окрім паспорта та трудової книжки, кандидат на роботу має надати і військово-обліковий документ (ст. 24 Кодексу законів про працю).

До військово-облікових документів відносяться:

- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

- для військовозобов'язаних і резервістів - військовий квиток або тимчасове посвідчення (пункт 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 07.12.2016 № 921).

Зміна 4: Надано державним службовцям і працівникам, що служитимуть за призовом резервістів, переважне право залишитися на роботі при скороченні

Резервісти, які проходили службу за призовом в особливий період, отримали переважне право залишитися на роботі при вивільненні працівників, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці - скороченні (п. 9 ч. 2 ст. 42 КЗпПУ). Але необхідно перевіряти, чи має резервіст статус учасника бойових дій, адже це теж критерій переважного права (п. 5 ч. 2 ст. 42 КЗпПУ).

Зміна 5: Надано державним службовцям і працівникам, що служитимуть за призовом резервістів, право на щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи

Резервіст зможе за бажанням отримати щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві.

Необхідно врахувати, що таку пільгу матиме тільки державний службовець і працівник, що вже відслужив за призовом резервістів і був прийнятий на роботу упродовж трьох місяців після звільнення зі військової або альтернативної служби, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону «Про відпустки»).

Зміна 6: Введено нову категорію «квотників» - працівників, які відслужили за призовом резервістів

Державних службовців і працівників, які відслужили за призовом резервістів, зараховують у квоту для працевлаштування.

Зміна 7: Надано дворічний «імунітет» від звільнення резервістам, що працевлаштовуються на перше робоче місце

Громадянам України віком від 15 до 28 років, зокрема резервістам, які пройшли військову службу за призовом в особливий період, надається перше робоче місце на строк не менше двох років (ст. 197 КЗпПУ).

Зміна 8: Визначено обов'язковим для органів місцевого самоврядування, установ та організацій, підприємств виконання правил військового обліку

Викладеними у новій редакції частинами першою та третьою статті 38 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що керівник зобов'язаний повідомляти державних службовців і працівників про їх виклик до ТЦК та Сп.

Зміна 9: Визначено новий формат роботи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр)

Визначено державні органи та перелік інформації, які зобов'язані передавати в електронному вигляді до Реєстру. Відтепер не доведеться подавати до ТЦК та Сп повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ці дані надходитимуть до Реєстру в процесі взаємодії з іншими державними реєстрами.

Зміна 10: Посилено відповідальність громадян та посадових осіб органів управління, установ, організацій та підприємств

Замість п'яти статей у Кодексі про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), якими була передбачена відповідальність за порушення у сфері військового обов'язку та військового обліку - залишилось три, а саме:

Стаття 210 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку», яка передбачає:

- від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за перше порушення;

- від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Стаття 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає:

за перше порушення:

- для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період:

- для громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- для посадових осіб від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 211 КУпАП «Зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності», яка передбачає:

- від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за перше порушення;

- від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Крім того, посилено кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, призову, навчальних (спеціальних) зборів, згідно з Кримінальним кодексом (далі - ККУ), а саме:

Стаття 336 ККУ «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» - передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Частина перша статті 337 ККУ «Ухилення призовника, військовозобов'язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК та Сп» передбачає штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або залучення до виправних робіт на строк до одного року.

Частина друга статті 337 ККУ «Ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів» передбачає штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або залучення до виправних робіт на строк до двох років.

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН