ВІДНОВЛЕННЯ АЕРОКОСМІЧНОЇ ТА ОБОРОННОЇ ГАЛУЗЕЙ УКРАЇНИ
Автор: ЦВППБ Перегляди: 2593
Відновлення аерокосмічної та оборонної галузей України у співпраці з розширеним блоком AUKUS і партнерами з ЄС є життєво важливим для євроатлантичної та світової безпеки.
JEL Classification: H56, H57
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року різко прискорило процеси перетворення системи світової безпеки, що є вихідною передумовою для міжнародного військово-технічного співробітництва, як головного пріоритету для високотехнологічної та оборонної спроможностей України.
Крім того, з 24 лютого 2022 року Збройні Сили України (ЗСУ) інтенсивно задіяли спочатку наявні та імпортовані зразки озброєння і військової техніки (ОіВТ) радянського виробництва та витрачають відповідні боєприпаси, а наразі відбувається надшвидкий перехід на зразки ОіВТ країн NATO та де-факто набуття взаємосумісності безпосередньо на технічному рівні.
Зз244лютого 2022 тривалість інтеграції ЗСУ з засобами розвідки та переоснащення ЗСУ актуальними зразками ОіВТ NATO не перевищує декількох тижнів
Разом з тим, виникла майже несподівана для широкого політичного загалу загроза вичерпання арсеналу озброєнь та боєприпасів у країнах NATO, що підтримують Україну шляхом постачання озброєння.
Дляязабезпечення поповнення запасів ОіВТ ЗСУ одним із завдань є перезапуск оборонної та, зокрема, аерокосмічної промисловості України. Необхідність цього завдання вже стала зрозумілою за межами українського інтелектуального середовища та наразі розпочалися переговори на міжурядовому рівні між Україною та Країнами-партнерами.
Реалізації цього завдання передує дослідження, яке має чітко висвітлити аспекти з огляду на здобутий досвід та прогнозовані майбутні ризики для національної безпеки України та Країн-партнерів. Серед таких аспектів слід особливо виділити: політичне підґрунтя, регуляції з нерозповсюдження та експорту технологій та, власне, технічні сфери, на яких Україна має зосередитися.
Зважаючи на глобальні геополітичні тенденції, чим швидше Україна почне програмувати своє пріоритетне місце в новій світовій системі безпеки та розподілу праці, тим кращих результатів досягне народ України та держава на кожному горизонті планування. Програмний документ Policy Paper of Council on Geostrategy «Global Britain» and the Black Sea region» є еталоном для України з проактивної поведінки та визначення свого бажаного майбутнього стану, незважаючи на низьку прогнозованість впливу більшості зовнішніх чинників.
Council on Geostrategy вже розглядає можливість розширення формату AUKUS на JAUKUS – Японія, Австралія, Великобританія, США з перспективою долучення Індії. На цьому тлі закономірним є приєднання України до такого міжконтинентального безпекового та промислового формату.
Важливим завданням будь-якої промисловості є забезпечення стійкості ланцюга поставок комплектуючих виробів. На тлі дефіциту в Україні сучасних конструкційних матеріалів і технологій слід розглядати особливо критичним доступ до радіоелектронних компонентів, обчислювальної та телекомунікаційної техніки. Саме електронна обчислювальна техніка, оптоелектронна та радіотехніка є невід’ємними складовими, так званої, «високоточної» зброї.
Станом на тепер високопродуктивна мікроелектроніка переважно зосереджена під контролем двох геополітичних конкурентів: США та КНР.
За результатами аналізу застосування російських та іранських зразків ракетного озброєння та баражуючих боєприпасів в Україні, Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США ввело нові тимчасові обмеження з експортного контролю щодо передових виробів обчислювальної техніки для подальшого зменшення загроз розповсюдження високопродуктивних обчислювальних технологій до ворожих режимів.
Істотним питанням для України є визначення, на розробці та виробництві яких класів вітчизняної військової техніки зосередитися для забезпечення переваги у сучасному та перспективному мультидоменному полі бою.
Без перебільшення можна вважати, що однією з найпріоритетніших сфер для Збройних Сил України є перспективна об’єднана система протиповітряної та протиракетної оборони. Екзистенціальними загрозами, на які має відповісти ця система, є гіперзвукові аеробалістичні керовані апарати.
Україна має беззаперечні досвід і знання у створенні, інтеграції та виробництві високоточних ракетних комплексів класу «повітря-повітря», «повітря-поверхня» і «поверхня-поверхня», систем керування та управління, радіолокаційних засобів тощо.
Враховуючи нинішнє погіршення спроможностей вітчизняних виробничих потужностей і скомпрометовані ланцюги постачання, важливо створити довгострокові політико-промислові альянси з провідними західними партнерами та виробниками оригінального обладнання. Взірцем такого співробітництва для України є ізраїльська система протиракетної оборони оперативного рівня з екзоатмосферною гіперзвуковою ракетою-перехоплювачем Arrow/Hetz, що спільно розроблена та виробляється Ізраїлем і США, як ключовий елемент багаторівневої системи протиракетної оборони.
Важливою та невід’ємною складовою системи протиповітряної оборони є бойова авіація. Враховуючи тактичну обстановку, особливо в електромагнітному домені, Україні доцільно зосередитися на створенні бойових автономних і напівавтономних ударних безпілотних авіаційних комплексів (БпАК).
Незважаючи на те, що пілотована авіація не втратить своєї актуальності в осяжному часовому горизонті, але в умовах України чим далі, тим небезпечнішим, з огляду на ризик втрати життя льотчика, буде використання пілотованої авіації для тактичних, а згодом оперативно-тактичних завдань.
Зокрема, військові стратеги NATO очікують, що широке застосування автономної бойової техніки розпочнеться вже у 2025 році.
Розвиток автономних бойових машин дозволяє одночасно вирішити проблему їх поєднання з людськими формуваннями та технікою, керованою людиною. Вже відомим прикладом у сфері подібних безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у складі БпАК є Boeing Loyal Wingman і Сухой С-70 "Охотник".
Прикладом тактичного БпЛА, що створюється з максимальним залученням вітчизняних ноу-хау та компонентів, є ACE ONE як повітряна складова регіональної системи ППО, що дозволяє відстрочити застосування наземних компонентів ППО та, відповідно, підвищити їх живучість.
Зазвичай розглядається взаємодія кількох БпЛА у складі кластерної системи з розподілом функцій під загальним управлінням людини-оператора. В англомовній літературі цей принцип взаємодії отримав назву «collaborative autonomy». Похідним від «collaborative autonomy» є концепція «рою» автономних машин, які взаємодіють одна з одною, з такою кількісною перевагою, що системи атаки та захисту противника не зможуть вразити частину «рою», яка є критичною для виконання бойового завдання.
Багаточисельний рій БпЛА
У майбутньому пілотована авіація все більше зосереджуватиметься на вирішенні оперативних і стратегічних завдань, наприклад, надзвукового перехоплення та супроводу цілей високошвидкісними важкоозброєними літаками, класу F-15EX, у взаємодії з власними «лояльними веденими» БпЛА.
F-15EXввяякості повітряного центру управління веденими БпЛА “Loyal Wingman”
З метою підтримки спроможності пілотованої бойової авіації для України привабливим є отримання регіональної спеціалізації в галузі підготовки бойових льотчиків для:
| а) літаків покоління «5» (F-35) та | б) літаків покоління «4» і «4.5» (F-15, F-16, F/A-18 тощо та F-15EX відповідно) |
 |
 |
| F-35 | F-15EX в конфігурації ракетоносця-перехоплювача |
в інтересах Повітряних Сил ЗСУ та сусідніх країн-партнерів, оскільки Україні вже було запропоновано налагодити виробництво новітнього багатофункціонального надманевреного літака Boeing T-7A, створеного безпосередньо для забезпечення взаємосумісності в термінології NATO.
Boeing T-7A
В той же час озброєна версія T-7 має найкращі показники економічної ефективності в якості авіаційного елемента ППО, наприклад, для перехоплення повітряних цілей на кшталт крилатих ракет та баражуючих боєприпасів.
Хоменко О.В., Народний депутат України, Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки
Саврук Г.М., кандидат економічних наук, заступник декана Києво-Могилянської бізнес школи (KMBS), керівник програм «Школа стратегічного архітектора» та «Стратегічне лідерство в секторі безпеки та оборони України» для вищого керівного складу сектору безпеки та оборони України
Курохтіна Ю.Д., магістр міжнародних відносин та інформаційного аналізу, галузь національної безпеки, БФ „Українотворці“
Загальна редакція та упорядкування: Лось О.В., доктор технічних наук, Збройні Сили України, ACE Ltd. UK