УГРУПОВАННЯ “ВАГНЕР” – ТЕРОРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОСІЇ
Автор: ЦВППБ Перегляди: 3799
Серед нескінченного переліку інструментів російської агресії, одним з найбільш одіозних є організація відома під назвою “ЧВК “Вагнер”.
Для прикриття своєї терористичної діяльності це угруповання використовує ширму приватної військової компанії, втім, не маючи нічого спільного з тим, як розуміють цей термін у цивілізованому світі. На відміну від ПВК демократичних держав, співробітники яких чітко дотримуються міжнародного та національного законодавства, а також внутрішніх відомчих інструкцій, бойовики “Вагнера” у своїй діяльності не керуються ані юридичними нормами, ані моральними цінностями. “Вагнер” зібрав до своїх лав найманців, авантюристів, а протягом останнього часу – засуджених злочинців, надаючи перевагу тим, що відбувають покарання за вбивство.
Угруповання “Вагнер” повністю фінансується російським урядом з державного бюджету і по суті працює виключно на керівництво РФ, виконуючи будь-які завдання путінського режиму. В свою чергу, відсутність у компанії правового статусу дозволяє Кремлю легко відхрещуватися від будь-яких звинувачень, а “вагнерівцям” – продовжувати виконувати брудну роботу для своїх господарів.
За словами самого засновника угруповання – колишнього російського спецпризначення та палкого прихильника нацистської ідеології Дмитра Уткіна, контракт з “Вагнером” – це угода з дияволом. Уткін відкрито називає компанію мілітарним організованим злочинним угрупованням і, здається, явно цим пишається.
Почавши свій шлях у 2014 році під час російської агресії на сході України, “Вагнер” показала себе як ефективний засіб реалізації гібридної експансії Кремля. Присутність компанії швидко поширилася на Близький Схід, Африку та навіть Південну Америку, при цьому Кремль заохочував своїх бойовиків до повної свободи дій. Декілька років тому засоби масової інформації неодноразово публікували кадри де “вагнерівці” забивають людей кувалдами, ріжуть голови та спалюють живцем, однак тоді ці факти не переконали світ визнати “Вагнер” терористичною організацією, а росію – країною-спонсором тероризму.
Від початку повномасштабного російського вторгнення бойовики “Вагнера” активно беруть участь в агресії проти нашої Держави, примножуючи і без того довгий список своїх злочинів. Однак, ситуація що склалася на даний момент є набагато більш небезпечною і загрожує всьому людству, оскільки йдеться вже про ядерний тероризм.
Віддпочатку березня російські окупанти захопили Запорізьку атомну електростанцію – найбільшу АЕС у Європі. Сподіваючись на успішний “бліцкриг” загарбники планували зберегти контроль над об’єктом, але коли “спецоперація” захлинулася і перед Кремлем з’явилася перспектива поразки – Москва вирішила вдатися до ядерного шантажу. Російське командування віддало наказ замінувати атомну електростанцію, на що військовослужбовці ЗС РФ категорично відмовилися виконувати наказ. Представники “росгвардії”, незважаючи на гучні заяви керівництва, також зволікали, очевидно усвідомлюючи, що наслідками їх дій може стати ядерна катастрофа, яка за масштабами набагато перевершить Чорнобиль. Для виконання наказу були залучені бойовики “Вагнера”, які цим остаточно підтвердили свій статус як терористичної організації.
Мінування Запорізької АЕС ставить під загрозу ядерної катастрофи не лише Україну, а й всю Європу і світ має чітко це усвідомлювати. Пропозиції окремих лідерів про необхідність “домовитися”, “зрозуміти” або “дозволити зберегти обличчя” лише спровокують агресора на подальші злочини у будь-якому куточку земної кулі.
Росія – це країна-терорист, поруч з якою “Аль-Каїда”, “Талібан” та ІДІЛ здаються лише непереконливими наслідувачами. Країна, що сповідує “рашизм” – огидне поєднання нацистської ідеології з великодержавним шовінізмом, очолювана неадекватним лідером та населена зомбованим пропагандою народом може й не була би такою небезпечною. Але, росія – це терорист з ядерною дубинкою і відповідь світової спільноти повинна бути рішучою та однозначною – консолідація та посилення тиску на рф. Московська загроза має бути нейтралізованою і лише після денуклеаризації, демілітаризації та денацифікації путінського режиму доцільно буде вести розмови про зняття санкцій або налагодження діалогу. А поки що Україна стоїть на передній лінії у боротьбі за безпеку вільного світу, і обов’язок світу – допомогти нашій державі перемогти терориста.