Switch to desktop

Афганістан: історія «кабульської ганьби»

Останні тижні світ пильно слідкує за ситуацією в Афганістані. Здача Кабулу стала основною темою для багатьох світових ЗМІ, які в останніх подіях вбачають відродження так званого "в'єтнамського синдрому". Чи справедливе таке твердження по відношенню до Сполучених Штатів? За словами Джо Байдена, вивід американського військового контингенту і пов'язаний з цим хаос був неминучий. В такому разі доречно запитати, навіщо напередодні виводу військ, Держдепартамент США згорнув "План кризового реагування", який існував за Трампа та був направлений на забезпечення швидкої і безпечної евакуації американських громадян з кризових зон?

02 09 1
Намагаючись знайти виправдання ситуації, яка склалася, Білий дім запевняє, що не проводив евакуації раніше, аби не позбавляти надії офіційний уряд Афганістану, проте колишній президент Ашраф Гані, навпаки, звинувачує Вашингтон, запевняючи, що причиною виводу військ стала найбільша в новітній історії зрада. На звинувачення екс-президента Афганістану відреагував держсекретар Ентоні Блінкен, який нагадав афганському політику про його обіцянки триматися до останнього, але той просто втік, кинувши напризволяще свій народ. В тій ситуації на бік адміністрації Байдена стало посольство Афганістану в Душанбе, яке офіційно визнало новим президентом держави Амруллу Салеха. Самі ж дипломати підтвердили плітки щодо втечі Гані, який до того ж з собою вивіз із країни $169 млн. Сам Гані ці обвинувачення спростовує, натомість, він висуває власну теорію, за якою в обмін на припинення американцями підтримки офіційного уряду Афганістану, бойовики пообіцяли надати гарантії безпеки та недоторканність дипломатам і військовим США, які розгорнули другу найбільшу невійськову евакуацію в історії американської армії. На цьому першими закцентували увагу політологи, які втечу американців з Афганістану порівняли з їх подібною втечею із Сайгону в 1975 році.
В самому Вашингтоні пояснюють, що не спланованість дій американців виникла внаслідок відступів офіційних збройних сил Афганістану, яких тренували інструктори США близько 20 років. Невтішними наслідками цих відступів та переходів на бік ворога стало захоплення талібами 2000 американських повнопривідних бронеавтомобілів "Гамві" (HMMWV), які надавалися афганській армії в рамках військової допомоги. Окрім них, силами "Талібану" були захоплені ще декілька сотень одиниць авіації та більше півмільйона зразків стрілецької зброї, яка зберігалася на найбільшій військовій авіабазі в Баграмі. Інша частина авіації була вивезена пілотами-втікачами та передана збройним силам сусіднього Узбекистану, тому зараз на авіабазі в Темрезі (Узбекистан) силами розвідки були ідентифіковані 7 вертольотів UH-60A Black Hawk, 5 легких винищувачів Cessna AC-208B Combat Caravan, 6 винищувачів A-29 Super Tucano і 11 легких розвідувальних літаків Pilatus PC-12NG – сумарна вартість вивезеного авіапарку склала понад 430 мільйонів доларів, але на думку екс-президента Трампа, найбільша втрата для США не в передачі літаків, а в допущені того, що тепер найкращу техніку світу будуть безперешкодно вивчати геополітичні супротивники США – Росія і Китай, посилюючи таким чином власні оборонні можливості. Трохи згодом в знак покарання за здачу військової техніки, абсолютно всім афганським льотчикам, держдепартамент відмовить в евакуації; американські військовослужбовці цих людей розвертатимуть прямо на вході до повітряної гавані.
Проте зараз в «Білому домі» долею афганських пілотів переймаються найменше, оскільки за вивід військ з Афганістану проти Байдена вже висунуто ряд тяжких звинувачень. Так, радник президента з питань національної безпеки Джек Салліван пояснив, що намір вивести військовий контингент – був заклик саме президента, а не держдепартаменту, розвідки чи Пентагону, а колишній командуючий британськими військами в Афганістані, полковник Річард Кемп взагалі призвав до військового трибуналу по відношенню до Байдена за його зраду американським інтересам в Азії. Військовий діяч втечу американців назвав «капітуляцією перед талібами». Всі ці репліки зараз не аби як впливають на репутацію Сполучених Штатів, як гаранту світової стабільності.
Початок цієї історії почався з втрати американцями контролю над авіабазою в Баграмі. За інформацією Пентагону, цей об’єкт був ключовим на випадок екстреної евакуації і його втрата внаслідок рішення політичного керівництва Штатів, зіграла свою негативну роль. Останні, хто був на цій базі – підрозділ 621st Contingency Response Wing ВВС США, саме йому довелося «закривати» авіабазу. У Вашингтоні на це пояснюють, що рішення про закриття «Баграму» було прийнято на користь аеропорту Кабулу, так як командири на місцях не були здатні контролювати обидва об’єкти одночасно і пріоритет був наданий тому летовищу, яке знаходився ближче до посольства США.
Втрата авіабази викликала жваві дискусії на предмет адекватності наказів політичного керівництва США, адже Баграм має втричі більші можливості для евакуації ніж аеропорт Кабулу і з самого початку розглядався, як місце екстреної евакуації американських активів. Проте повернути цю базу вже неможливо, оскільки це призведе не лише до вичерпання ресурсів, яких у Вашингтону залишилося не так багато, але і спровокує збільшення загрози для всього американського контингенту, який лишився в цій країні. В свою чергу, опоненти Байдена пояснюють, що втрата цієї бази вже визнана найбільшою помилкою операції, адже її передача талібам призвела не лише до їх переозброєння останніми аналогами військової техніки, але і змінила стратегічну розстановку в Афганістані не на користь Вашингтону. Джо Байден, в свою чергу, намагаючись пояснити свої дії, дав інтерв'ю ABC, де в ході одного з епізодів зазначив, що його покійний син Бо був в Афганістані в складі ВМС. При цьому, син Байдена не був в Афганістані, а воював в складі армії в Іраку. Все це, як і постійна плутанина американського лідера, яка добре помітна в стенограмі бесіди, дає опонентам Байдена новий привід говорити про хитке розумове здоров'я американського президента. В першу чергу це вигідно Майку Помпео, який на наступних виборах визнаний можливим кандидатом в президенти США.
Всі прогнози просування талібів, які будували західні спецслужби, виявилися помилковими і Кабул було захоплено всього за 11 днів, що змусило Захід фактично втікати з афганської столиці, залишаючи всередині країни дуже багато військового майна. Таке рішення обурило республіканців: за хаос та несплановану операцію щодо виводу військ із Афганістану, колишній держсекретар Майк Помпео зажадав звіту від Джо Байдена, так як останній передав талібам американське озброєння і техніку на загальну вартість $85 млрд.
Нещодавно виступаючи в Конгресі, член Палати представників США Джим Бенкс (Jim Banks) заявив, що серед величезної кількості залишеної в Афганістані техніки, було 75 тисяч автомобілів, 200 літаків і вертольотів, 600 тисяч одиниць легкого озброєння і вогнепальної зброї. Окрім самої зброї, бойовиками були захоплені прилади нічного бачення і тепловізійні комплекси, засоби індивідуального бронезахисту та предмети медичного призначення. «Зараз – відмічає Бенкс – у талібів вертольотів Black Hawk більше, ніж у 85% країн світу і це дуже серйозна загроза для безпекової ситуації в регіоні Середньої Азії, але окрім цього, у талібів є і біометричні пристрої з відбитками пальців, сканами очей і даними всіх афганців, які останні 20 років перебували на нашому боці і допомагали нам».
Бенкс вважає зрадою національних інтересів той факт, що міністерство оборони США, списало власну техніку, як бойові втрати, тому повертати її не збирається. Це обурило майже 90 американських генералів і адміралів у відставці, які підписали листа з вимогою відставки міністра оборони Остіна і голови Об'єднаного комітету начальників штабів США Міллі. В їх листі йдеться: «втрати, нанесені репутації Сполучених Штатів, невимовні. Завдяки ним зараз нас розглядають і розглядатимуть протягом багатьох років, як ненадійного партнера в будь-якій багатонаціональній угоді або операції. Довіра до Сполучених Штатів непоправно підірвана».
Сам екс-президент Дональд Трамп взагалі зрівняв вартість військової присутності в Афганістані з російським оборонним бюджетом. За його словами, Вашингтон на цю азіатську країну витрачав щорічно $42 млрд. натомість нічого не отримуючи, в той час як Москва, витрачаючи $50 млрд. на всю свою армію, з кожним роком помітно нарощувала її можливості. Однак ця вся критика не була б настільки гострою, якби 26 серпня 2021 року біля північних воріт аеропорту Кабулу не пролунав теракт, який забрав життя одинадцяти морських піхотинців, одного військовослужбовця та одного медика ВМС США, при цьому ще 20 інших військових зазнали поранень різного ступеню тяжкості. Аналізуючи американські ЗМІ, вражає рівень їх цинізму, тому що під час цілодобових трансляцій новин про смерть солдатів, ніхто не згадує про 200 афганців, які теж стали жертвами теракту та загинули не стільки від вибухівки, скільки від хаотичного американського вогню у відповідь – такий перебіг подій фіксували очевидці та лікарі, які стверджують, указуючи на вогнепальні поранення загиблих, що прицільний вогонь вівся переважно в голови та спини біженців.

02 09 2
Тим не менш, ця подія спровокувала найбільші втрати серед американських військових за останні 10 років. Передостаннє Пентагон стикався з великими втратами 6 серпня 2011 року, коли на заході від Кабулу талібами був збитий вертоліт СН-47, який перевозив 38 людей, серед яких 31 – громадянин США. В наслідок тієї катастрофи всі загинули. В цей раз ситуація також була не менш складною. Одразу після теракту американські військові за допомогою засобів радіотехнічної боротьби «заглушили» сотовий зв'язок, накривши всю площу аеропорту ковпаком радіоперешкод – таким чином вони намагалися захиститися від можливих дистанційних підривів встановлених поруч з аеропортом саморобних вибухових пристроїв.
Після проведення первинного розслідування, стало відомо, що Пентагон знав про планування теракту за щонайменше 24 години до його реалізації. Такі дані проводить Politico, публікуючи дуже важливий витік інформації – стенограми наради Пентагону, в ході якої міністр оборони США Ллойд Остін доручив готуватися до неминучої події з масовими жертвами. Генерал Марк Міллі, в свою чергу, попередив про "значні" розвіддані, які вказують на те, що афганська філія терористичного угрупування ІДІЛ планує "комплексний напад". О 16.00 25 серпня (00:30 26 серпня в Кабулі) командири на місцях детально виклали план закриття воріт Abbey (південно-східні ворота) до полудня четверга по кабульскому часу, але пізніше американці вирішили тримати ворота відкритими, щоб дозволити британцям, які прискорили темпи евакуації, продовжити вивезення свого персоналу, котрий базувався у сусідньому готелі Baron. В цей час біля воріт вже знаходився терорист-смертник, який о 17:40 за місцевим часом і вчинив самопідрив за допомогою поясу шахіда.
Джо Байден під час екстреного виступу заявив, що винні будуть знайдені і знищені. Окрім нього, аналізуючи масштаб катастрофи, виступив і екс-міністр оборони США та директор ЦРУ Леон Панетта, який заявив, що американцям все ж доведеться повернутися в Афганістан, аби дістати терористів, які взяли на себе відповідальність за нещодавній теракт.
Трохи згодом, відповідь на американські дії терористів все ж пролунала ударом БПЛА MQ-9 Reaper, який атакував автомобіль в афганській провінції Нангархар. В автівці по інформації розвідки знаходилися два високопоставлених офіцери ІДІЛ, один з яких виконував функції планувальника діяльності «Ісламської держави». Пентагон підтвердив, що після авіаудару, обидва терористи були ліквідовані. Саме ж угруповання «Талібан» засудило дії американських військових, адже під час ураження терористів загинули сім дітей у віці від двох до десяти років та п’ять мирних мешканців, які знаходилися поруч з автівкою.
В міністерстві оборони США свої дії назвали «загоризонтною контртерористичною операцією». Голова CENTCOM генерал Кеннет МакКензі запевняє, що ці дії виправдовують себе, адже за підрахунками аналітиків його відомства, на території Афганістану зараз знаходяться близько 2000 терористів ІДІЛ і даний авіаудар з великою вірогідністю зміг їх дестабілізувати. На слова МакКензі негайно відреагував лідер угрупування «Хезболла» Хасан Насралла, який розповів, що американські військові напередодні теракту самі перекинули в Афганістан терористів ІДІЛ із Сирії та Іраку аби створити напруженість в Центральній Азії, яка дозволить відлякнути від Афганістану Росію, Іран та Китай. Цей факт підтверджений переміщенням ув’язнених бойовиків ІДІЛ з в’язниць «сирійських демократичних сил» на американську військову базу в районі населеного пункту Еш-Шаддад в сирійській провінції Ель-Хасака. Трохи згодом всі ці терористи опиняться на території Афганістану.
Критикуючи дії Байдена, сенатор Рік Скотт пояснив, що ця трагедія була передбачуваною, оскільки про планування теракту передчасно інформувала розвідка та знав Пентагон, тому за його словами, критичних для США наслідків можна було уникнути, але інформація про загрозу в «Білому домі» ігнорувалася і ця байдужість коштувала життів американцям, тому члени Конгресу закликають вище політичне керівництво США піти у відставку. Насамперед, конгресмени вимагають імпічменту президента Байдена, складення повноважень з віце-президента Харріс, держсекретаря Блінкена, міністра оборони Остіна і голови об’єднаного комітету начальників штабів США Міллі.
На думку ряду американських ЗМІ, передчасне падіння Кабулу відбулося завдяки сепаратним домовленостям між "Білим домом" та лідерами талібів. Про це говорить ряд «збігів», як от наприклад зустріч директора ЦРУ з лідером політичного крила «Талібану» та візит «сірого кардинала» американської демократії Бернара Анрі-Леві до лідера «Північного Альянсу» Ахмада Масуда. Останній в бесіді з Анрі-Леві сказав словами Наполеона I Бонапарта: «Я – син Ахмад Шаха Масуда і в моєму лексиконі нема слова «капітуляція». Цей візит є цікавим явищем саме тому, що всюди, куди наносить візити французький філософ Бернар Анрі-Леві невдовзі починаються війни, вторгнення, перевороти та нестабільність і його приїзд до Афганістану нам добре ілюструє, що ця країна скоро перетвориться на ще одну «гарячу точку». Сам Ахмад Масуд на Заході є досить відомою особою, оскільки закінчив навчання в Лондоні, а в Парижі на честь його батька влада Франції назвала алею на Єлисейських полях.

02 09 3
Поки йдуть перемовини талібів з Масудом в Панджшерській долині, триває нелегка евакуація афганців та іноземних громадян з Кабулу. І не дивлячись на голослівні наміри оперативно вивезти американських громадян і афганців, які з ними співпрацювали, Сполучені Штати призупинили евакуацію в Катар, так як авіабаза Ель-Удейд досягла межі завантаження об'єкту. Наступним місцем прийому біженців стали німецька авіабаза Рамштайн, іспанська Рота і Морон-де-ла-Фронтера та італійська Сігонелла. Таким чином, розширюючи місця прийому біженців, американці вже евакуювали з Кабулу до Європейського Союзу по приблизним підрахункам понад 65 тис. осіб. Натомість, за проханням США, зголосилася прийняти 6000 біженців Україна – за це президент Байден пообіцяв виділити Києву допомогу у розмірі $60 млн. з фондів Пентагону. В самих Сполучених Штатах для тимчасового утримання афганців буде задіяний комплекс Dulles Expo Center, в якому втікачі пройдуть всі необхідні заходи перед їх відправкою до форту Блісс в Техасі та форту Маккой у Вісконсині. Додатковими об’єктами для евакуації стали база корпусу морської піхоти в Куантіко, форт Пікетт (штат Вірджинія) та авіабаза Холломан (Нью-Мксико). Так, за даними «Білого дому», за весь час евакуації, Кабул залишило 122 тисячі людей, з яких американських громадян було 5400 чоловік. При цьому, лише 7% евакуйованих до США афганців мають спеціальні іммігрантські візи. Цікавим фактом є і евакуація в’язнів, які представляють інтерес для США. Так, з 16 по 20 серпня були зафіксовані часті польоти вертольоту Мі-171Е між аеропортом Кабулу та таємним об’єктом ЦРУ, більш відомим як «Соляна яма», а трішки пізніше, 23-24 серпня, вже вдалося зафіксувати частий трафік американських літаків, що прямували на Кубу, а саме до Гуантанамо, де знаходиться в’язниця для осіб, які відбувають покарання за терористичну діяльність.

02 09 4
Поки Вашингтон реалізовує програму евакуації біженців, в Європі закликають США схаменутися, адже завдяки необдуманим діям "Білого дому", під ризиком нової мігрантської кризи різко опинився весь цивілізований світ і першими про ці ризики заявили, як не дивно, в Польщі та країнах Прибалтики, де на кордоні з Білорусією наші союзники готуються встановлювати високі стіни, які би змогли захистити державу від напливу афганських біженців. До подібних заходів дійшла і Греція, яка також встановила на 40-кілометровій ділянці спільного з Туреччиною кордону стіну. Туреччина при цьому пообіцяла сусіднім країнам, що не прийме жодного біженця з Афганістану, але при цьому таємно від усіх вивезла членів колишнього уряду, який працював при Гані. Завдяки цим біженцям, Ердоган намагається маніпулювати талібами, пропонуючи їм підписання вигідних угод про військове співробітництво, якщо ті в свою чергу сформують відповідний уряд із запропонованих Туреччиною політиків. За умовами цієї угоди, Туреччина планує направити до Афганістану свого надійного підрядника – приватну військову компанію SADAT, бійці якої за даними журналістки Елізабет Цурков, вербувалися з числа так званої «сирійської національної армії». Їх контракт включав забезпечення безпеки персоналу аеропорту Кабулу після виводу американських військ та управління повітряною гаванню, яке буде здійснюватися турецькими та катарськими спеціалістами. Таліби обережні, оскільки розуміють, що курс Ердогана – це пастка, яка заведе Афганістан повністю під контроль Туреччини, тому перед підписанням угоди, вони вимагають визнати «Талібан» в якості законної влади, аби таким чином захистити себе від підсунутих турками «маріонеткових» політиків. Нагадаємо, шо Москва вже визнала «Талібан» законною владою під гарантії певних преференцій. Росіянам вигідно зберегти вплив в Центральній Азії. Їх слова про наміри недопустити розповсюдження тероризму на «афганському напрямку» - це ще один спосіб приспати пильність Заходу, хоча там і розуміють, що залишення Афганістану лише спровокує розширення в центральноазіатському регіоні можливостей терористичних угруповань. При цьому адміністрація Байдена діє досить нерішуче та евакуацію афганського населення проводить неохоче. Про це говорить факт спалення в американському посольстві паспортів громадян Афганістану, що подали заявки на отримання американських віз. Тепер власники втрачених документів не зможуть оформити дозвіл на евакуацію. Самі ж американські дипломати стверджують, що знищували документи, аби захистити персональні дані людей, які бояться переслідувань з боку талібів. В будь-якому разі, цей вчинок вже встигли засудити, як і рішення брати кошти за евакуацію, вартість якої за даними інформаційного агентства Politico коливається від $2000 до $7000. При цьому ціни для американців та афганців відрізняються.
Нещодавно стало відомо, що до евакуації приєдналися і приватні військові компанії. Відрізнилася Blackwater. За «квиток» з Кабулу найманці Еріка Принса беруть близько $6500. В ціну входить сам переліт і охорона. По приблизним оцінкам представника Пентагону Джона Кірбі, один рейс в середньому приймає 356 пасажирів, що складає половину від кількості людей, яких може взяти на борт літак. Однак американці та їх союзники упускають з поля зору одну досить важливу річ: серед афганських біженців можуть бути і бійці «Талібану», або взагалі терористи більш радикальних угруповань. Наразі в Європі деякі з біженців вже були взяті під нагляд спецслужб із-за можливих зав’язків з терористами. Просочування між біженцями талібів стало можливе із-за бюрократичної помилки, під час якої держдепартаментом США були розіслані тисячі порожніх бланків віз, які міг заповнити хто завгодно, в тому числі і терористи.
Тим часом Москва, натхненна втечею американців, нарощує темпи військово-технічного співробітництва з країнами Середньої Азії на фоні втрати інтересу до цього регіону Вашингтону. Афганська криза, як не дивно, пішла на користь Росії, оскільки остання під галас всеохоплюючої паніки посилює вплив в середньоазіатському регіоні, озброюючи арабські країни власними зенітно-ракетними розробками. Так, на фоні загострення в Афганістані, до Таджикистану були перекинуті протитанкові ракетні комплексі «Корнет».
Зараз Росія шукає країну-партнера, територію якої зможе задіяти для виготовлення ракетних комплексів, на які різко зріс попит саме серед країн Близького Сходу та Середньої Азії. Мова йде передусім про новітні зенітно-ракетні гарматні комплекси «Панцир-С1М» на шасі вантажного автомобіля «Торнадо» та інше озброєння з лінійки російських «Панцирів», яке наразі є найбільш затребуваним на Сході. Свої плани президент Путін встиг обговорити під час телефонної розмови з прем'єр-міністром Індії Нарендрой Моді і це насторожило американців, які досить серйозно побоюються появи у талібів ПЗРК, які постачають росіяни. В Пентагоні відкрито заявляють, що зараз в руках у талібів близько сотні ПЗРК, використання яких ніхто не контролює. Сам цей факт несе величезну загрозу, тому пілотів евакуаційних літаків змушували під час зльотів відстрілювати «теплові пастки».

Президент США Джо Байден повідомив, що буде притримуватися офіційного дедлайну не дивлячись на тиск «великої сімки», але дав наказ Пентагону негайно розробити план реагування, якщо евакуація з Кабулу буде продовжуватися і надалі, а сам «Талабан» відмовиться співпрацювати – такий сценарій досить ймовірний, тому що таліби неодноразово попереджали, що крайній термін перебування іноземних військ на території повітряної гавані Кабулу продовжуватися не буде, але до 31 серпня за оцінкою голови Комітету по розвідці Палати представників Конгресу Адама Шиффа, евакуювати всіх громадян США і афганців неможливо, а загроза аеропорту та американським активам залишатиметься надзвичайно високою. Також голова Комітету по розвідці наголосив, що президент США як ніхто інший був інформований щодо можливості швидкого просування талібів, низької моралі серед вояків афганської армії та нестійкості офіційної влади, він все знав, але нічого при цьому не робив. Не розгубився лише Пентагон, речники якого заявляють, що у разі прямої загрози американцям, вони нанесуть ряд повітряних авіаударів по своїй техніці, яка була фактично передана талібам.
За словами Трампа, ще ніколи військова кампанія не завершувалася так погано і некомпетентно, як це сталося напередодні в Афганістані. Наприкінці серпня 2021 року США завершили найтривалішу в своїй історії війну, яка обернулася для них нищівною репутаційною поразкою. Вони тікали в повній темряві, кинувши напризволяще біля сотні своїх громадян та нелічену кількість союзників-афганців – так останні літаки залишали аеропорт Кабулу. Урочисто, як хотіли в «Білому домі», на жаль, не вийшло, але вийшла втеча, подібна тій, яка була в Сайгоні, втеча, фоном якої найбільші за кілька років одноразові втрати серед американських військових. Що буде далі, новий переділ світу? – ці питання виникають у всіх кутках планети, де усвідомили масштаби «кабульської ганьби».

Автор: Дмитро Первина.