Switch to desktop

БПЛА у Збройних Силах України та їх використання в Операції об’єднаних сил

Аналіз останніх війн та збройних конфліктів ХХІ століття (Сирія, Ірак, Нагорний Карабах) свідчить про зростаючу роль розвідувально-ударних та ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА).

 

ОВ БПЛА

Активні бойові дії на сході України, зумовлені російською агресією, продемонстрували потребу не лише у застосуванні на полі бою БпЛА для корегування артилерії та збору розвідувальних даних, а й ударних, здатних вражати броньовані та важкодоступні цілі противника.
Якщо до 2018 року основу безпілотної авіації Збройних Сил країни складали розвідувальні БпЛА як вітчизняного, так і іноземного виробництва, то починаючи з 2018 року ситуація почала поступово змінюватися.
Українська армія отримала перші ударні безпілотні авіаційні комплекси турецького виробництва, а вітчизняні виробники почали пропонувати власні рішення щодо виробництва ударних БпЛА.
Проте, на сьомому році українсько-російської війни ударні БпЛА майже не використовуються в операції Об’єднаних сил.
Тому, є необхідність визначити чинники, які впливають на використання ударних БпЛА в операції Об’єднаних сил.
Тенденції застосування БПЛА в останніх локальних війнах і збройних конфліктах
Бойові дії в останніх локальних війнах і збройних конфліктах характеризувалися відсутністю чітко позначеної лінії бойового зіткнення сторін, високим рівнем мобільності та диверсійно-терористичним характером дій противника з порушенням норм міжнародного гуманітарного права та певними обмеженнями щодо застосування авіації, артилерійських систем та реактивних систем залпового вогню у місцях з великою скупченістю цивільного населення та знаходження небезпечних об’єктів.
Це вимагає покращення ситуаційної обізнаності командувачів (командирів) усіх рівнів та їх штабів під час планування й ведення операцій (бойових дій).
БпЛА дедалі активніше використовуються для розвідки противника, наведення й координації вогню артилерії, здійснення автономних високоточних атак. Для цього необхідно мати відповідний комплект БпЛА різних класів в залежності від виду операції (бойових дій) та конкретних умов обстановки.
Під час російської операції в Сирії станом на весну 2016 року було розгорнуте угруповання з 70 російських БпЛА (переважно безпілотні авіаційні комплекси “Орлан10” і “Форпост”), що становило близько 30 комплексів.
Найбільш масовими завданнями для російських БпАК в Сирії була розвідка цілей для ударів авіації, оцінка шкоди, коригування артилерійського вогню сирійської артилерії. Виконувалися ними й інші завдання, від аерофотозйомки і 3D картографування місцевості до супроводу гуманітарних конвоїв та пошуково-рятувальних операцій.
Більш важкі комплекси “Форпост”, оснащені потужною оптикою, в переважній більшості випадків використовувалися для спостереження і контролю ударів по найбільш пріоритетним цілям.
Це дозволяло вести приховане спостереження із середніх висот, залишаючись непоміченими.
Тактико-технічні характеристики БпАК “Орлан10” багато в чому визначали розвідувальні можливості всього російського угруповання.
Розвідувально-ударні БпАК угрупованнями російських військ в Сирії не використовувалися по причині їх відсутності на озброєнні. Водночас, в ході бойових дій в Сирії пройшли випробування ударні БпЛА концерну “Калашников” “дрони-камікадзе” “КУБ-БЛА” і “Ланцет”. По суті, ці апарати є снарядами, які летять в дистанційно керованому режимі над полем бою і вибухають, досягнувши об'єкта противника.
Ударні БпЛА до останніх років використовувалися (перш за все Сполученими штатами Америки) для нанесення точкових ударів по військовим об’єктам в Іраку, Афганістані та Сирії, ліквідації ватажків “Аль-Каїди” та “Ісламської держави”. Крім того, далекобійні ударні БпЛА США підтримували війська в Афганістані, де було важко забезпечити базування великої кількості “традиційних” літаків. Більшість функцій на полі бою, як і раніше, виконувала пілотована авіація: винищувачі, бомбардувальники, штурмовики та вертольоти.
Під час турецької операції “Весняний щит” на території сирійської провінції Ідліб в кінці лютого - початку березня 2020 року турецька армія використала нову концепцію повітряно-наземного бою, за якою наступ військ забезпечувався масованою атакою БпЛА типу “Bayraktar TB2” i “AnkaS”, що несли високоточні боєприпаси.
Застосування БпЛА відбувалося за підтримки систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) та сучасних засобів ураження (ствольної та реактивної артилерії). Нова концепція повітряно-наземного бою передбачає використання БпЛА замість класичної авіації й вертольотів.
Відпрацьована заздалегідь доктрина використання ударних БпЛА разом з іншими засобами ведення бою дала змогу Анкарі досягти високої ефективності ураження цілей.
Характерною особливістю військового конфлікту в Нагірному Карабасі стало широке застосування БпЛА різних класів, які перебували на озброєнні обох сторін і активно використовувалися для вирішення всіх основних завдань.
При цьому, війна між Азербайджаном та Вірменією стала першою, в якій основні завдання, які зазвичай вирішуються “традиційною” авіацією: розвідка, цілевказування, нанесення ударів по техніці, позиціях і резервам – виконали БпЛА. В основному це стало можливим завдяки використанню розвідувально-ударних БпЛА виробництва Туреччини (“Bayraktar TB2”) та малих одноразових ударних БпЛА виробництва Ізраїлю (“Harop”, “SkyStriker”, “Orbiter 1K”).

Байрактар
Військовий конфлікт в Нагірному Карабасі, також показав, що крім класичних БпЛА, все частіше стали застосовуватись так звані баражуючі безпілотні боєприпаси.
По суті це альтернатива розвідувально-ударним БпЛА, але більш простий і дешевий засіб боротьби, що поєднує функції розвідки, спостереження та ураження. З їх допомогою максимально скорочується цикл “виявлення-ураження” і ефективно вирішуються завдання, що вимагають оперативних дій в мінливій бойовій обстановці, яка властива гібридним війнам і локальним збройним конфліктам. Баражуючі безпілотні боєприпаси є більш високоточною і вибірковою зброєю, ніж, наприклад, артилерійські системи. Їх використання дозволяє знизити супутні втрати, в тому числі серед цивільного населення та здійснити вибіркове вогневе ураження тільки певних елементів об’єктів противника та зберегти недоторканість важливих об’єктів інфраструктури.

Застосування БпЛА в АТО та ООС
З самого початку українсько-російської війни в 2014 році Збройні Сили України відчули гостру потребу в безпілотних апаратах. Під час проведення Антитерористичної операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей застосовувалися виключно розвідувальні БпЛА для виконання таких завдань:
• ведення повітряної розвідки визначених районів з метою виявлення місць дислокації військ, об'єктів, бойової техніки та засобів ураження противника;
• виявлення цілей для вогневого ураження та коригування вогню артилерії, контролю результатів вогневого ураження визначених цілей;
• підтвердження раніше отриманих розвідувальних даних;
• уточнення рельєфу місцевості районів майбутніх бойових дій;
• перевірка ступеню маскування своїх об'єктів.
В районі проведення АТО застосовувалися закуплені або надані у рамках спонсорської, волонтерської та міжнародної допомоги БпАК вітчизняного виробництва:
малі (тактичні) - “PD1” (ТОВ “Укрспецсистемс”);
міні (тактичні поля бою) - А1С“Фурія” (ТОВ “НВП Атлон Авіа”), “SpectatorМ” (ВАТ “Меридіан”), “Лелека100” (ТОВ "Виробничо-інноваційна компанія “ДЕВІРО”), “Мара2П” (ТОВ “Карболайн”);
іноземного виробництва:
міні (тактичні поля бою) - “Fly Eye” WB Electronics (республіка Польща), RQ11B “Raven” (AeroVironment) (США);
мікро (тактичні) - “Spy Arrow” (Thales OPTRONIQUE SAS (Франція).
Основними завданнями розвідувальних БпЛА є покращення можливостей військових формувань щодо ураження цілей противника, здійснюючи їх виявлення, визначення, а також оцінку результатів ураження визначених об’єктів та цілей.
Розвідувально-ударні БпЛА, крім того, використовуються для вирішення завдань вогневого ураження об’єктів, окремих, перш за все малорозмірних, малопомітних, рухомих важливих цілей. Розвідувально-ударні БпЛА в період проведення АТО в Збройних Силах України були відсутні як клас.
В АТО на початковому етапі успішно застосовувалися для ведення повітряної розвідки та інших завдань існуючі на той час оперативно-тактичні БпЛА радянського виробництва типу “Рейс” та “Стриж”. Обсяг втрат БпЛА даних типів свідчить про важливість виконання ними бойових (спеціальних) завдань.
Також, зусиллями волонтерів закуплялись цивільні машини, які адаптувалися до потреб війни. Як правило, мирний квадрокоптер доводився до стану ударного БпЛА шляхом встановлення в склянку гранати з витягнутим кільцем і закріплення її в тримачі для відеокамери.
Реальні ж промислові розробки бойових БПЛА розпочалися в Україні лише в 2016 році силами конструкторського бюро ДП “Антонов”. Втім, наразі виготовлено лише один апарат, який проходить випробовування.

Ударні БпЛА у Збройних Силах України
У 2018 році Україна придбала у Туреччини шість БпЛА “Bayraktar TB2”, які є розвідувально-ударними оперативно-тактичними середньовисотними БпЛА з великою тривалістю польоту. За існуючим міждержавним контрактом країна-виробник продовжує їх вдосконалення з розширенням розвідувальних та бойових спроможностей й системи управління.

Байрактар 1

Поява даного типу озброєння призвела до зміни та напрацювання нових способів застосування сил і засобів Повітряних Сил.
У поточному році Військово-Морськими Силами (ВМС) України прийнято на озброєння поліпшену версію “Bayraktar TB2” з розширеними бойовими можливостями, що дозволило покращити спроможності ВМС з ведення повітряної розвідки та ураження морських об’єктів. Наявність розвідувально-ударних оперативно-тактичних БпЛА типу “Bayraktar TB2” на озброєнні двох видів Збройних Сил вимагає наукового обґрунтування та розробку нових форм застосування складових Сил оборони держави.
23 вересня 2020 року під час стратегічних командно-штабних навчань “Об'єднані зусилля - 2020” в районі Кінбурнської коси поблизу селища Виноградне, відпрацьовувалося застосування ударного БпАК “Bayraktar TB2”.
Проте, інформації про використання їх в інтересах операції Об’єднаних сил на теперішній час немає. На сьогодні в Україні створено низку ударних БпЛА різних класів (ударно-розвідувальні, ударні та баражуючі боєприпаси - принципово різні по ціні, впливу, задачах), як у кооперації з іншими країнами, так і самостійно, здатних знищувати цілі противника, запобігаючи при цьому можливих як людських, так і інфраструктурних втрат.
Першими ударними БпЛА стали польські “дрони камікадзе” типу Warmate. Після тривалих державних випробувань їх прийнято на озброєння у складі розвідувально-ударного комплексу “Сокіл”.
У 2017 році чернігівське підприємство “ЧеЗаРа”, ПрАТ “НВО Практика” і польська компанія WB Electronics представили оновлений варіант “Сокола”, що складається з двох БпЛА.
Перший - розвідувальний Fly Eye, який забезпечує виявлення і спостереження за цілями, а другий Warmate – ударний “дрон-камікадзе”. У носовій частині апарат оснащений бойовою частиною, яку можна змінювати залежно від типу цілі. Максимальна дальність ураження шляхом самознищення під час попадання в ціль становить до 30 км. Залежно від типу бойової частини маса вибухової речовини може становити від 530 до 1350 грамів. Є чотири основні типи бойових частин: фугасної дії, осколково-фугасної, кумулятивної і запалюючої дії. Комплекс розміщується на базі броньованих машин “Козак2М” від компанії ЗАТ “НВО Практика”.
У 2017 році фахівці ДП “Антонов” створили український середній розвідувально-ударний комплекс “Горлиця-АНБК1”, проте він за певних причин не пішов у серію. У кооперації з КБ “Луч” триває робота з оснащення комплексу спеціальними легкими ракетами. Удосконалення комплексу триває.
Ще один вітчизняний ударний БпЛА, розроблений ТОВ “Компанія оборонних і радіоелектронних технологій” (КОРТ), баражуючий боєприпас RAM UAV. Вперше продемонстрований у лютому 2018 року. Він оснащений електродвигуном, забезпечує дальність польоту до 30 км на крейсерській швидкості 70 км/год. Запуск БПЛА – за допомогою спеціальної катапульти.
Широке застосування в конструкції “дрона-камікадзе” композитних матеріалів робить його малопомітним для систем ППО противника. Пройшов випробування в районі проведення ООС на Донбасі.
Серед перспективних українських розробок, які проходять випробування і незабаром мають поступити на озброєння армії, ударний безпілотний комплекс ST35 “Тихий грім” НВП “Атлон Авіа” та “PD2” ударна версія відомого розвідника “People Drone PD1”, який розробила компанія ТОВ “Укрспецсистемс”. Апарат спочатку створювали для ведення розвідки, проте у 2018 році йому додали нових опцій, що робить його ударним.
Слід відзначити, що значна частина ударних БпЛА на теперішній час перебуває на стадії розробки та заводських випробувань.
На підставі аналізу останніх війн й збройних конфліктів БпЛА слід сприймати як одну з можливих опцій для поля бою у визначених умовах, наприклад, коли використання власної авіації є неможливим або недоцільним, що відповідає умовам проведення ООС.
Враховуючи наявний парк та стан створення власних ударних БпЛА, чинники, які впливають на використання ударних БпЛА в ООС, можна розподілити на наступні групи:
У сфері виробництва бойових БпЛА можна виділити наступні чинники:
– технологічний та кадровий ресурс для розробки БпЛА (в державі є підприємства, задіяні в авіаційній сфері, але існує залежність від постачання комплектуючих, які в країні не виробляються);
– побудова системи управління, супутникового зв’язку та навігації;
– розробка та виробництво спеціальних систем озброєння для БпЛА.
Чинники, щодо закупівлі бойових БпЛА за кордоном наступні:
– економічні можливості держави по закупівлі, утриманню та забезпеченню;
– стан і напрямок розвитку збройних сил противника;
– прийнята концепція оснащення Збройних Сил України безпілотними авіаційними комплексами;
– фізико-географічні та інші особливості району ведення операції (бойових дій).
До чинників управління застосуванням БпЛА різних класів в ОУВ (с) можна віднести:
– побудову системи управління спроможністю;
– прийняту концепцію застосування безпілотних авіаційних комплексів у Збройних Силах України.
Чинники системи підготовки фахівців із застосування БпАК різних класів наступні:
– порядок відбору на навчання;
– наявність досвідчених інструкторів;
– стан забезпеченості навчальною технікою.
До чинників нормативних документів із застосування БпАК різних класів відносяться:
– наявність нормативних документів, які визначають процедури списання, замовлення і перевірки БпЛА;
– наявність нормативних документів із застосування розвідувально-ударних та ударних БпЛА.
Всі перераховані чинники разом та кожний окремо здійснюють вплив на використання ударних БпЛА в ООС.
З метою підвищення ефективності застосування ударних БпЛА в ООС рекомендується:
1) Розробити концепцію застосування ударних БпАК в Збройних Силах України та концепцію оснащення ударними БпАК Збройних Сил України.
2) Розробити державну програму розвитку безпілотної авіації Збройних Сил України.
3) Визначити форми та способи застосування ударних БпЛА в ООС та внести зміни в бойові статути видів, окремих родів військ і сил Збройних Сил України.
4) Побудувати систему управління спроможністю.
5) Внести зміни в програму підготовки фахівців із застосування БпАК.
6) Розробити нормативні документи із застосування ударних БпАК, а також комплексного застосування пілотованої та безпілотної авіації.

Таким чином, в операції Об’єднаних сил в умовах заборони застосування авіації використання ударних БпЛА є критично необхідним. При цьому, слід звернути увагу на такий клас ударних БпЛА, як баражуючий боєприпас, який є альтернативою розвідувально-ударним БпЛА, але більш простий і дешевий засіб боротьби, що поєднує функції розвідки, спостереження та ураження.
З метою повної реалізації спроможностей пілотованої (розвідувальної, бомбардувальної, штурмової, винищувальної) та безпілотної авіації, організації ефективної взаємодії між силами та засобами протиповітряної оборони Сухопутних військ, ракетними військами та артилерією, військовими частинами (підрозділами) радіоелектронної боротьби, ВМС, Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, іншими складовими сил оборони доцільно планувати повітряну операцію як складову операції об’єднаних Сил.

Автори: М.А. Павленко, І.М. Тіхонов, І.А. Нікіфоров, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (стаття вийшла в журналі "Оборонний вісник" №8/2021).